Ярошевская, Т.В. and Коренюк, Е.С. and Минакова, В.А. and Медведская, Е. В. (2016) Современные особенности этиологической структуры пиелонефрита у детей. Здоровье ребенка, № 7 (75). pp. 80-84. ISSN 2224-0551-p, 2307-1168-e
|
Text
ZR_2016_7(75)_80-84.pdf Download (308kB) | Preview |
Abstract
Актуальность. Серьезность прогноза, трудности диагностики и лечения определяют актуальность проблемы пиелонефрита и требуют от практикующего врача знания современных региональных данных о возрастной структуре уропатогенов. Анализ этих данных дает основания для коррекции эмпирической и этиотропной терапии заболевания. Цель исследования: изучение высеваемости и структуры уропатогенов у детей с острыми и хроническими пиелонефритами в зависимости от пола, возраста, активности заболевания и характера сопутствующей патологии. Материалы и методы. Проведен анализ 239 историй болезней детей, выписанных в 2013–2015 годах из нефрологического отделения КУ «ДГКБ № 2 ДОС» с диагнозом «острый или хронический пиелонефрит». Осуществлялся посев мочи на питательные среды с последующей идентификацией возбудителя и определением его чувствительности к антибиотикам. Спектры уропатогенов изучались в зависимости от возраста, пола, нарушений уродинамики, сопутствующих заболеваний органов пищеварения, наличия очагов инфекции в носоглотке. Результаты. Высеваемость микроорганизмов из мочи в данном исследовании составила 41,8 %. У 43 детей из 100 была выделена E. coli, у 34 — E. faecalis, у 8 — K. рneumoniae, у 6 — Proteus, у 4 — S. аureus, у 3 — P. aeruginosa, у 2 — S. haemolyticus. У 2 детей были выявлены микробные ассоциации — присутствовали кишечная палочка и энтерококк. В возрастном аспекте обращает на себя внимание тенденция к относительному увеличению частоты выделения протея (14,3 %) и синегнойной палочки (28,5 %) у детей раннего возраста. У мальчиков соотношение кишечной палочки и энтерококка составило соответственно 16,7 и 56,7 %, что отличалось от такового у девочек — 54,3 и 24,3 % соответственно. Отмечено, что ранний возраст детей, активность пиелонефрита, наличие обструктивного пиелонефрита ассоциировались с повышением удельного веса кишечной палочки, синегнойной палочки и протея. При дисметаболической нефропатии, дисбактериозе кишечника, наличии очагов инфекции в носоглотке изменение спектра уропатогенов происходило в пользу энтерококка, также повышалась относительная частота золотистого стафилококка. Отмечена высокая чувствительность E. coli к цефтриаксону, амоксиклаву и Enterococcus faecalis — к ванкомицину, ампициллину, фурагину, фосфомицину. Заключение. По результатам проведенного исследования высеваемость микроорганизмов из мочи у детей с пиелонефритом составила 41,8 %. Ведущими уропатогенами при пиелонефрите у детей были E. coli (43 %) и E. faecalis (34 %). Спектр выделенных из мочи условно-патогенных микроорганизмов отличался в зависимости от возраста, пола, сопутствующей патологии, что необходимо учитывать при подборе эмпирической терапии. Актуальність. Серйозність прогнозу, труднощі діагностики та лікування визначають актуальність проблеми пієлонефриту і вимагають від практикуючого лікаря знання сучасних регіональних даних про вікову структуру уропатогенів. Аналіз цих даних дає підстави для корекції емпіричної й етіотропної терапії захворювання. Мета дослідження: вивчення висівання та структури уропатогенів у дітей із гострими та хронічними пієлонефритами залежно від статі, віку, активності захворювання та характеру супутньої патології. Матеріали та методи. Зроблено аналіз 239 історій хвороб дітей, які були виписані в 2013–2015 роках із нефрологічного відділення КЗ «ДМКЛ № 2 ДОР» із діагнозом «гострий або хронічний пієлонефрит». Здійснювався посів сечі на живильні середовища з наступною ідентифікацією збудника і визначенням його чутливості до антибіотиків. Спектри уропатогенів вивчалися залежно від віку, статі, порушень уродинаміки, супутніх захворювань органів травлення, наявності вогнищ інфекції в носоглотці. Результати. Висівання мікроорганізмів із сечі в даному дослідженні становило 41,8 %. У 43 дітей із 100 була виділена E. coli, у 34 — E. faecalis, у 8 — K. рneumoniae, у 6 — Proteus, у 4 — S. аureus, у 3 — P. aeruginosa, у 2 — S. haemolyticus. У 2 дітей були виявлені мікробні асоціації — були наявні кишкова паличка та ентерокок. У віковому аспекті звертає на себе увагу тенденція до відносного збільшення частоти виділення протея (14,3 %) і синьогнійної палички (28,5 %) у дітей раннього віку. У хлопчиків співвідношення кишкової палички й ентерокока становило відповідно 16,7 і 56,7 %, що відрізнялося від такого в дівчаток — 54,3 і 24,3 % відповідно. Відзначено, що ранній вік дітей, активність пієлонефриту, наявність обструктивного пієлонефриту асоціювалися з підвищенням питомої ваги кишкової палички, синьогнійної палички та протея. При дисметаболічній нефропатії, дисбактеріозі кишечника, за наявності вогнищ інфекції в носоглотці зміна спектра уропатогенів відбувалася на користь ентерокока, також підвищувалася відносна частота золотистого стафілокока. Відзначено високу чутливість E. coli до цефтріаксону, амоксиклаву та Enterococcus faecalis — до ванкоміцину, ампіциліну, фурагіну, фосфоміцину. Висновки. За результатами проведеного дослідження висівання мікроорганізмів із сечі в дітей із пієлонефритом становило 41,8 %. Провідними уропатогенами при пієлонефриті в дітей були E. coli (43 %) і E. faecalis (34 %). Спектр виділених із сечі умовно-патогенних мікроорганізмів відрізнявся залежно від віку, статі, супутньої патології, що необхідно враховувати при підборі емпіричної терапії. Background. The seriousness of the prognosis, diagnostic and treatment difficulties determine the relevance of the problem of pyelonephritis, and the practitioner should know current regional data on the age structure of uropathogens. Analysis of these data provides a basis for correction of empirical and causal treatment of the disease. The aim of research: to study the isolation rate and the structure of uropathogens in children with acute and chronic pyelonephritis depending on the age, disease activity and the nature of comorbidity. Materials and methods. Medical cases histories were analyzed in 239 children discharged in 2013–2015 from the nephrology department of Municipal Institution «Municipal Children’s Clinical Hospital № 2 of Dnipropetrovsk Regional Council», with a diagnosis of acute or chronic pyelonephritis. We conducted urine culture followed by the identification of the causative agent and determination of its sensitivity to antibiotics. Uropathogens spectra have been examined depending on the age, gender, urodynamic disorders, concomitant diseases of the digestive system, the presence of infection foci in nasopharynx. Results. Sterility urine test showed that opportunistic pathogenic microflora was detected in 100 out of 239 children. Inoculation of microorganisms from the urine in this study reached 41.8 %. E.coli was detected in 43 of 100 children, E.faecalis — in 34, K.pneumoniae — in 8, Proteus — in 6, S.aureus — in 4, P.aeruginosa — in 3, S.haemolyticus — in 2. Microbial associations were detected in 2 children, there were E.coli and Enterococcus. When talking about the age aspect, a tendency to relative increase of Proteus (14.3 %) and Pseudomonas aeruginosa (28.5 %) incidence in infants draws attention. In boys, the ratio of E.coli and Enterococcus was 16.7 and 56.7 %, respectively, that was different from that of girls — 54.3 and 24.3 %, respectively. It was noted that early children’s age, the activity of pyelonephritis, the presence of obstructive pyelonephritis were associated with an increase of the proportion of E.coli, Pseudomonas aeruginosa and Proteus. In case of dysmetabolic nephropathy, intestinal dysbiosis, the presence of infection foci in nasopharynx, the change in the uropathogens spectrum took place in favor of Enterococcus, the relative frequency of S.aureus increased. The sensitivity of the selected pathogens to antibiotics was determined that allows to identify features of antibacterial therapy of pyelonephritis in children. The high sensitivity of E.coli to ceftriaxone, amoxiclav, and Enterococcus faecalis — to vancomycin, ampicillin, furaginum and fosfomicin was discovered. Conclusions. According to the results of the research, microbial inoculation from the urine in children with pyelonephritis is 41.8 %. Leading uropathogens in pediatric pyelonephritis are E.coli (43 %) and E.faecalis (34 %). The spectrum of opportunistic microorganisms derived from urine differed depending on the age, sex, comorbidity that should be considered when selecting empiric therapy.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | УДК 616.61-002-02-08:615.281-053.2 |
| Uncontrolled Keywords: | діти; пієлонефрит; етіологія; антибактеріальна терапія; дети; пиелонефрит; этиология; антибактериальная терапия; children; pyelonephritis; etiology; antibacterial therapy. |
| Subjects: | Pediatrics |
| Divisions: | Departments > Department of Children's Diseases |
| Depositing User: | Елена Шрамко |
| Date Deposited: | 11 Apr 2017 10:18 |
| Last Modified: | 11 Apr 2017 10:18 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/1600 |
Actions (login required)
 |
View Item |
