Особливості діагностики енцефалопатії у хворих з синдромом портальної гіпертензії

Степанов, Ю.М. and Чалий, М.В. and Меланіч, С.Л. (2017) Особливості діагностики енцефалопатії у хворих з синдромом портальної гіпертензії. Гастроентерологія, 4. pp. 257-264. ISSN 2308-2097

[img]
Preview
Text
119291-255536-1-PB.pdf

Download (3MB) | Preview

Abstract

Актуальність. Печінкова енцефалопатія — патологічні зміни функцій головного мозку незапального генезу, що проявляються синдромом вторинних неврологічних і когнітивних розладів, спричинених комплексом глибоких метаболічних порушень, в результаті гострої печінкової недостатності, хронічних захворювань печінки або портосистемного шунтування крові. Початкова стадія енцефалопатії не має клінічних неврологічних симптомів, але визначається у 20–80 % хворих на цироз печінки і на відміну від кінцевих стадій є оборотною. Мета дослідження: оцінити ефективність тесту зв’язку чисел, флікер-тесту та електроенцефалографії в діагностиці енцефалопатії у хворих з печінковою та позапечінковою формою портальної гіпертензії. Матеріали та методи. Синдром печінкової енцефалопатії вивчено у 50 хворих з печінковою формою портальної гіпертензії, 30 хворих з позапечінковою формою портальної гіпертензії та 25 осіб без ознак портальної гіпертензії. Для діагностики використовували тест зв’язку чисел, флікер-тест та електроенцефалографію. Результати. Тест зв’язку чисел дозволив встановити ознаки печінкової енцефалопатії майже в усіх хворих незалежно від наявності та форми портальної гіпертензії. Однак прояви печінкової енцефалопатії за частотою і за вираженістю переважали у хворих з печінковою портальною гіпертензією. Проведення флікер-тесту дозволило діагностувати мінімальну печінкову енцефалопатію у 96 % хворих з печінковою портальною гіпертензією та 60 % хворих з позапечінковою портальною гіпертензією. Виконання електроенцефалографії визначило наявність печінкової енцефалопатії у 60 % хворих з печінковою портальною гіпертензією, 50 % хворих з позапечінковою портальною гіпертензією та 12 % хворих без портальної гіпертензії. Висновки. Зіставлення ефективності діагностичних тестів показало, що простий у виконанні і доступний тест зв’язку чисел є найбільш ефективним, однак і інші тести мають свої позитивні сторони в клінічній оцінці печінкової енцефалопатії у хворих з портальною гіпертензією. Background. Hepatic encephalopathy is a pathological change in the brain functions of non-inflammatory origin, which is manifested by a syndrome of secondary neurological and cognitive disorders caused by a set of deep metabolic disorders, as a result of acute hepatic insufficiency, chronic liver disease or portosystemic shunting of the blood. The initial stage of encephalopathy does not have clinical neurologic symptoms, but is defined in 20–80 % of patients with liver cirrhosis, and, unlike the final stages, is reversible. The purpose of the study was to evaluate the effectiveness of the number connection test, сritical flicker frequency test and an electroencephalography in the diagnosis of encephalopathy in patients with hepatic and extrahepatic form of portal hypertension. Materials and methods. Syndrome of hepatic encephalopathy was studied in 50 patients with hepatic form of portal hypertension, 30 — with extrahepatic form of portal hypertension and 25 persons without signs of portal hypertension. For the diagnosis, number connection test, сritical flicker frequency test and an electroencephalography were used. Results. A simple-to-use and number connection test made it possible to establish manifestations of hepatic encephalopathy in almost all patients, regardless of the presence of portal hypertension and its form. However, manifestations of hepatic encephalopathy prevailed in patients with hepatic portal hypertension in terms of incidence and severity. Critical flicker frequency test allowed to diagnose minimal hepatic encephalopathy in 96.0 % of patients with hepatic portal hypertension and 60.0 % of patients with extrahepatic portal hypertension. The electroencephalography established the presence of hepatic encephalopathy in 60.0 % of patients with hepatic portal hypertension, 50.0 % — with extrahepatic portal hypertension and 12.0 % of individuals without portal hypertension. Conclusions. Comparison of the effectiveness of diagnostic tests showed that am easy to use and accessible number connection test is most effective, however, other tests also have benefits in the clinical evaluation of hepatic encephalopathy in patients with portal hypertension.

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: печінкова енцефалопатія; діагностика; тест зв’язку чисел; флікер-тест; електроенцефалографія; hepatic encephalopathy; diagnostics; number connection test; critical flicker frequency test; electroencephalography.
Subjects: Gastroenterology
Divisions: Faculty of Postgraduate Education > Department of Therapy, cardiology and family medicine FPE
Depositing User: Оксана Мажуга
Date Deposited: 12 Nov 2018 12:39
Last Modified: 12 Nov 2018 12:39
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/3511

Actions (login required)

View Item View Item