Слєсаренко, С.В. and Бадюл, П.О. and Нор, Н.М. and Слєсаренко, К.С. and Корпусенко, О.І. (2018) Ефективність комплексного лікування довго незаживаючих ран нижніх кінцівок. In: Інноваційні технології лікування опіків і травматичних ушкоджень нижніх кінцівок, 26 квітня 2017р., Київ.
|
Text
Tezy_IMF-2017_inet.pdf Download (49kB) | Preview |
Abstract
Мета. Покращити результати лікування пацієнтів з довго незаживаючими ранами нижніх кінцівок. Матеріали і методи. В період з 2014 по 2017 рік у відділенні термічної травми і пластичної хірургії м. Дніпро було проліковано 20 жінок у віці від 35 до 83 років з хронічними ранами гомілки. Причиною виникнення послужило: механічні травми - 12, укуси тварин - 3; флегмона - 2; хронічна венозна недостатність - 1; пролежень - 1; рак шкіри - 1. Тривалість захворювання від 1 місяця до 8 років. Площа ран коливалась від 2 до 20 см в діаметрі. Комплексне лікування складалось із застосування антибактеріальної терапії, ВАК-терапії, препаратів гіалуронової кислоти та аутодермопластики. Оцінку ефективності лікування проводили на підставі вивчення клінічних показників приживлення skin grafts та строків загоєння ран, бактеріологічного дослідження ран і контролю перфузії за допомогою лазерної допплерівської флуометрії. Результати та обговорення. У 12 пацієнток спостерігалось 100% приживлення skin grafts, у 7 - приживлення 75%. Цим хворим через 7-8 діб після операції застосовували пов’язки з Ialuset - крем на протязі 2-3 тижднів - у 3 хворих рани загоїлись на протязі 14-20 діб курсу ВАК-терапії без оперативного втручання. При визначенні якісного складу ранової флори до початку ВАК-терапії виявлено, що в більшості випадків переважали: Staphylococcus aureus (45%); Klebsiella (27%); Pseudomonas aeruginosa (18%); Proteus mirabilis (10%). Після закінчення лікування негативним тиском посіви з рани росту не давали. Контролювали інфекцію шляхом призначення системної антибіотикотерапії. Моніторинг перфузії тканин проводився методом лазерної допплерівської флоуметрії до підключення вакуум-апарату і відразу після відключення. Датчик приєднувався до поверхні здорової шкіри проксимально, відступивши від краю рани на 4-6 см, при цьому негативний тиск був на рівні від -90 до -130 мм рт.ст. Оцінювалися наступні показники: рівень перфузії об’єма тканин за одиницю часу, в перфузійних одиницях(РU); кількість еритроцитів в одиниці тканин, в довільних одиницях (АU); температура шкіри (°С). У 16 (72%) хворих спостерігалось незначне короткочасне, від 2 до 6 годин, підвищення рівня перфузії. До вакуум-терапії: перфузія - 17,2±3,1РU; температура - 27,6±0,1°С; еритроцити – 72,0±3,3 (р<0,05). Після вакуум-терапії: перфузія - 26,5±1,4 РU;температура - 27,7±0,1°С; еритроцити – 78±1,3 (р<0,05), у 4 (28%) показники залишались незмінними і навіть була тенденція до зниження. До вакуум-терапії: перфузія - 10,2±2,4РU; температура - 27,6±0,1°С; еритроцити – 72,0±3,3(р<0,05). Після вакуум-терапії перфузія - 8,7±0,3 РU; температура -28,1±0,1°С; еритроцити – 20,2±3,6 (р<0,05). Висновки. Завдяки застосуванню комплексного лікування довго незаживаючих ран нижніх кінцівок, що включало використання ВАК-терапії, аутодермопластики та препаратів гіалуронової кислоти вдалося досягти повного загоєння ран у всіх пацієнтів у термін від 2 до 6 тижнів без виникнення рецидиву на протязі 12 місяців.
| Item Type: | Conference or Workshop Item (Keynote) |
|---|---|
| Additional Information: | Міжнародний медичний форум «Інноваційні технології лікування опіків і травматичних ушкоджень нижніх кінцівок»26 квітня 2017р.,м.Київ.Тези |
| Uncontrolled Keywords: | хронічні рани |
| Subjects: | General surgery |
| Divisions: | Departments > Department of General surgery |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 21 Jun 2019 10:42 |
| Last Modified: | 21 Jun 2019 10:42 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/4124 |
Actions (login required)
 |
View Item |
