Kuzmina, H.P. and Lazarenko, O.M. (2020) Relationship between hyperferritinemia and clinical manifestations of gout. Запорожский медицинский журнал = Zaporozhye medical journal, 22 (1). pp. 31-34. ISSN 2306-4145 (print), 2310-1210 (online)
|
Text
Relationship between hyperferritinemia and clinical manifestations of gout-4-7.pdf Download (843kB) | Preview |
Abstract
Aim. To study the parameters of ferritin, uric acid in the serum and urine, high-sensitivity C-reactive protein (hsCRP) in patients with hypertension in combination with gout and the relationship between these data and clinical manifestations of gout. Materials and methods. 61 patients with hypertension, middle age of whom amounted to 54.25 (10.29) years, had been surveyed, 39 (64 %) men and 22 (36 %) women. All patients were divided into two groups: the main group – 36 patients with hypertension in combination with gout and the comparison group – 25 patients with hypertension without gout. Determination of ferritin level in serum was carried out by using an immunochemical method with electrochemiluminescence detection (Cobas 6000 analyzer, Roche Diagnostics test system, Switzerland). Colorimetric analysis was used to determine the concentration of serum uric acid, the spectrophotometric method – of uric acid in urine, the immunoassay method – of hsCRP. Results. The average serum uric acid level significantly differed (P = 5.4 E-5) in the main group and the comparison group and was 443.44 (129.66) μmol/L and 317.16 (77.60) μmol/L, respectively. The level of ferritin in the main group was significantly higher (237 (237; 247), P = 4.3 E-5 ng/mL) than in the comparison group (137 (83,23; 137) ng/mL), as well as the level of hsCRP (P = 4.4 E-6) 11.78 (3.70; 12.66) mg/L and 1.07 (0; 3.82) mg/L, respectively. The level of uric acid in urine was not significantly different (P = 0.23) in both groups and amounted to 2470.92 (836.89) μmol/L in the main group and 2198.00 (881.73) μmol/L in the comparison group. A significant correlation (r = 0.30; P < 0.05) was found between the levels of serum uric acid and ferritin in the main group patients, as well as a significant correlation between the levels of serum uric acid and the duration of gout (r = 0.41; P< 0.05), the total number of affected joints (r = 0.51; P < 0.05), gout severity (r = 0.36; P < 0.05), the level of ferritin and the number of gout exacerbation (r = 0.31; P < 0.05). Conclusions. Elevated serum ferritin concentration increases the risk of gouty arthritis exacerbation. Establishing the relationship between the concentration of ferritin and serum levels of uric acid and the number of gout exacerbations in the main group suggests that iron plays an important role in the disease pathogenesis. Мета роботи – вивчення показників феритину, сечової кислоти крові та сечі, високочутливого С-реактивного протеїну (hsСРП) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з подагрою та встановлення взаємозв’язків між цими показниками та клінічними проявами подагри. Матеріали та методи. Обстежили 61 пацієнта з АГ, середній вік (SD) становив 54,25 (10,29) року, серед них – 39 (64 %) чоловіків і 22 (36 %) жінки. Усіх пацієнтів поділили на дві групи: основна – 36 хворих на АГ у поєднанні з подагрою; група порівняння – 25 пацієнтів, які хворі на АГ без супутньої подагри. Визначення рівня феритину крові здійснювали імунохімічним методом з електрохемілюмінесцентною детекцією (аналізатор Cobas 6000, тест-системи Roche Diagnostics, Швейцарія). Колориметричним методом визначали концентрацію сечової кислоти у крові, спектрофотометричним – сечової кислоти в сечі, імуноферментним методом – hsСРП. Результати. Середній показник рівня сечової кислоти крові вірогідно відрізнявся (р = 5,4 Е-5) в основній групі та групі порівняння та становив 443,44 (129,66) мкмоль/л і 317,16 (77,60) мкмоль/л відповідно. Значення феритину в основній групі вірогідно більше (237 (237; 247), р = 4,3 Е-5 нг/мл), ніж у групі порівняння (137 (83,23; 137) нг/мл), як і значення hsСРП (р = 4,4 Е-6) – 11,78 (3,70; 12,66) мг/л та 1,07 (0; 3,82) мг/л відповідно. Значення сечової кислоти в сечі вірогідно не відрізнялося (р = 0,23) в обох групах і становило в основній групі 2470,92 (836,89) мкмоль/л, у групі порівняння – 2198,00 (881,73) мкмоль/л. Між рівнем сечової кислоти крові та феритину в пацієнтів основної групи встановили вірогідний кореляційний зв’язок (r = 0,30; р < 0,05). Крім того, вірогідний кореляційний зв’язок виявили між рівнем сечової кислоти у крові та тривалістю подагри (r = 0,41; р < 0,05), загальною кількістю уражених суглобів (r = 0,51; р < 0,05), ступенем тяжкості подагри (r = 0,36; р < 0,05), а також між рівнем феритину та кількістю спалахів подагри (r = 0,31; р < 0,05). Висновки. Надмірна концентрація феритину в сироватці крові підвищує ризик розвитку загострення подагричного артриту. Встановлення зв’язків між концентрацією феритину й сироватковим рівнем сечової кислоти у крові та кількістю загострень подагри свідчить, що залізо відіграє важливу роль у патогенезі захворювання.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.14739/2310-1210.2020.1.194480 |
| Uncontrolled Keywords: | iron metabolism, inflammation, comorbidity, gout; обмін заліза, запалення, коморбідна патологія, подагра; обмен железа, воспаление, коморбидная патология, подагра. |
| Subjects: | Internal Medicine |
| Divisions: | Faculty of Postgraduate Education > Department of Therapy, cardiology and family medicine FPE |
| Depositing User: | Елена Шрамко |
| Date Deposited: | 20 Feb 2020 11:36 |
| Last Modified: | 20 Feb 2020 11:36 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/4999 |
Actions (login required)
 |
View Item |
