Ехалов, В.В. and Самойленко, А.В. and Романюта, И.А. and Баранник, С.И. and Мизякина, Е.В. (2020) Проблема культуры речи в современном высшем медицинском образовании. Український журнал медицини, біології та спорту, Т. 5 (№3(25)). pp. 392-397. ISSN 2415-3060 (Print), 2522-4972 (Online)
|
Text
Ехалов, романюта, мизякина.pdf Download (217kB) | Preview |
Abstract
Неодноразово помічено, що останнім часом в середовищі студентів та інтернів медичних вищих навчальних закладів культура мови прогресивно знижується. Більшість інтернів не можуть правильно сформулювати не тільки відповідь, але і питання. Тенденція до деградації мовного спілкування в цьому середовищі чітко окреслилася в останні 3-4 роки. При такій динаміці в перспективі вербальний контакт між людьми буде прогресивно слабшати, підмінюючи сучасними технологіями. Педагоги констатують: молодим людям, які мало читають, стає все складніше викладати свої думки. У них абсолютно немає розуміння, що читати просто необхідно. В результаті суспільство деградує (В. С. Брюховецький, 2011). Мета роботи – підвищення мотивації до читання в сучасній вищій медичній освіті. Якісний аналіз проведеного нами анонімного анкетування показав, що студенти в порівнянні з лікарями-інтернами більше схильні отримувати інформацію через наочну демонстрацію матеріалу, проте їм важко відокремити раціональну інформацію від загальних положень, що забирає багато часу при роботі зі спеціальною літературою. Незважаючи на достатню прихильність до використання новітніх комп'ютерних технологій отримання інформації (72% проти 49% у лікарів-інтернів), більшість студентів люблять читати книги (95% проти 75% у лікарів-інтернів), зміст яких вони краще запам'ятовують (79% проти 66 %) і намагаються записати для подальшого використання (93% проти 75%). Залежно від вузької спеціалізації нами було виявлено, що люблять читати книги лікарі-інтерни 1-го року навчання за спеціальністю «урологія» - 77%, «анестезіологія» - 75%, «стоматологія» - 63%, «неврологія» - 75%, але читають вони, природно, значно більше (в разі потреби). Від уміння лікаря володіти словом, рівня його мовної культури в кінцевому рахунку залежить його професійна компетентність. Це вміння допомагає не тільки спілкуватися з людьми набагато ефективніше, а й швидше досягати успіху в кар'єрному плані (Т. Ф. Матвєєва, 2014 року). Люди, які читають книги, завжди будуть керувати тими, хто дивиться телевізор (Ф. Жанлис). Потрібно встановити чіткі і досяжні цілі і критерії оцінювання процесу. Для того щоб практична діяльність по підвищенню мотивації різних груп населення до читання придбала скоординований, цілеспрямований характер, необхідні методики і технології, що базуються на досягненнях науки. Читання – це засіб. А мета – це освіта. Читаючи книги, осмислюючи їх, стикаючись з різними видами мистецтва, ми виробляємо спільні цінності, а значить, при необхідності людям легше знайти спільну мову. За часів стрімких змін і реформ це особливо важливо, але знадобиться і в умовах стабільності. Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що культура мови в переддипломній та післядипломному вищу медичну освіту переживає не найкращі часи, підмінюючись раціоналізмом. Однак, ефективність вербального спілкування в будь-якій сфері діяльності є важливим фактором вирішення проблем будь-якого рівня. Тому, нехай нові форми отримання інформації і будуть самими технологічними і прогресивними, цей процес ніколи не втратить своєї актуальності. It has been repeatedly noted that recently the culture of speech is progressively declining among students and interns of medical higher educational institutions. Most interns cannot correctly formulate both the answer and the question. The trend towards the degradation of verbal communication in this environment has been clearly identified in the last 3-4 years. With such dynamics, in the long run, verbal contact between people will progressively weaken, being replaced by modern technologies. Teachers state: it is becoming increasingly difficult for small-reading young people to express their thoughts. They absolutely have no understanding that reading is simply necessary. As a result, society is degrading (V. S. Bryukhovetsky, 2011). The purpose of the study was to improve the motivation for reading in modern higher medical education. Results and discussion. A qualitative analysis of our anonymous questionnaire showed that students, compared to interns, are more likely to receive information through a visual demonstration of the material, but it is difficult for them to separate rational information from general principles, which takes a lot of time when working with special literature. Despite a sufficient commitment to using the latest computer information technology (72% versus 49% for interns), most students like to read books (95% versus 75% for interns), the contents of which they remember better (79% versus 66%) and try to record for future use (93% versus 75%). Depending on the narrow specialization, we found that first-year medical interns in the specialty "Urology" (77%), "Anesthesiology" (75%), "Dentistry" (63%), "Neurology" (75%) like to read books, but they read, of course, much more (if necessary). Ultimately, the professional competence depends on the doctor’s ability to master the word, the level of his/her speech culture. This ability helps not only communicate with people much more effectively, but also achieve career success faster (T. F. Matveeva, 2014). People who read books will always control those who watch TV (F. Zhanlis). It is necessary to establish clear and achievable goals and criteria for evaluating the process. It is necessary to introduce practical activities to increase the motivation of various population groups to read to become coordinated, focused, methods and technologies based on the achievements of science. Reading is a tool. And the goal is education. Reading books, comprehending them, encountering various types of art, we produce common values, which means that it is easier for people to find a common language if necessary. In times of rapid change and reform, this is especially important, but it will also be needed in conditions of stability. (O. Schur, 2019) Conclusion. To summarize the above said, we can say that the speech culture in undergraduate and postgraduate students of higher medical education is going through hard times, being replaced by rationalism. However, the effectiveness of verbal communication in any field of activity is an important factor for solving problems of any level. Therefore, let new forms of obtaining information be the most technological and progressive, this process will never lose its relevance.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.26693/jmbs05.03.392 |
| Uncontrolled Keywords: | культура мови, вища медична освіта, читання. speech culture, higher medical education, reading. |
| Subjects: | Fundamentals of Pedagogy Medicine. Education |
| Divisions: | Departments > Department of General surgery Departments > Department of Therapeutic Stomatology Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE Faculty of Postgraduate Education > Department of Neurology and Neurosurgery FPE |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 27 Apr 2020 15:18 |
| Last Modified: | 27 Apr 2020 15:18 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5283 |
Actions (login required)
 |
View Item |
