Моносинаптичні відповіді вентральних корінців спинного мозку в умовах експериментальної гіпоандрогенемії

Родинський, О.Г. and Ткаченко, С.С. and Маража, І.О. (2020) Моносинаптичні відповіді вентральних корінців спинного мозку в умовах експериментальної гіпоандрогенемії. Здобутки клінічної і експериментальної медицини, № 2. pp. 149-155. ISSN 1811–2471

Text Стаття Моносинаптичні відповіді.pdf Download (304kB)

Abstract

Досліджень, присвячених змінам біоелектричної активності мотонейронів спинного мозку, що виникають у віддалені строки гіпоандрогенемії, майже немає. Ця проблема є маловивченою та актуальною. Мета – вивчення біоелектричної активності моторного апарату спинного мозку шляхом аналізу викликаних моносинаптичних розрядів (МР) вентрального корінця (ВК) за умов експериментальної гіпоандрогенемії через 4 місяці від початку її моделювання. Матеріал і методи. Дослідження виконане на щурах-самцях лінії Wistar віком 5–6 міс. та вагою 180–260 г, що були поділені на піддослідну (n=10) та контрольну (n=12) групи. Експериментальну модель було створено шляхом хірургічної кастрації. Відведення викликаної активності проводили від ізольованого вентрального корінця при стимуляції проксимальної ділянки іпсилатерального дорсального корінця сегмента L5 імпульсами тривалістю 0,3 мс та силою від 1 до 5 порогів. Аналізували поріг, хронаксію, латентний період, амплітуду та тривалість викликаних потенціалів, а також досліджували явище рефрактерності за допомогою нанесення парних стимулів з інтервалом від 1 до 1000 мс. Динаміку розповсюдження збудження на різнопорогові нейрони вивчали застосовуючи подразник зростаючої інтенсивності (від 1,1 до 2 П). Результати. У тварин з орхектомією поріг збудження достовірно збільшувався на (35,29±8,7) %, хронаксія зменшувалась на (6,2±2,66) %, тривалість латентного періоду зростала на (4,59±0,88) % відносно відповідних показників контрольної групи. Застосування подразнення зростаючої інтенсивності виявило більш швидке зростання амплітуди інтегральної відповіді у тварин з експериментальною гіпоандрогенемією на проміжку від 1,1 П до 1,6 П. При нанесенні парних стимулів відновлення амплітуди відповіді на тестуючий стимул мало більш повільний характер при інтервалах від 20 до 200 мс. Висновки. У віддалених строках гіпоандрогенемії спостерігається відносне зниження порогу збудження середньо- та високопорогових мотонейронів на фоні загального зниження їх збудливості та збільшення тривалості латентного періоду. Також спостерігається зниження лабільності, обумовлене більш за все посиленням явищ гомосинаптичної депресії. Е. Исследований, посвященных изменениям биоэлектрической активности мотонейронов спинного мозга, возникающих в отдаленные сроки гипоандрогенемии, почти нет. Данная проблема является малоизученной и актуальной. Цель – изучение биоэлектрической активности моторного аппарата спинного мозга путем анализа вызванных моносинаптических разрядов вентрального корешка в условиях экспериментальной гипоандрогенемии через 4 месяца после начала ее моделирования. Материал и методы. Исследование выполнено на крысах-самцах линии Wistar в возрасте 5–6 мес. и весом 180–260 г, которые были поделены на подопытную (n=10) и контрольную (n=12) группы. Экспериментальная модель была создана путем хирургической кастрации. Отвод вызванной активности проводили от изолированного вентрального корешка при стимуляции проксимального участка ипсилатерального дорсального корешка сегмента L5 импульсами длительностью 0,3 мс и силой от 1 до 5 порогов. Анализировали порог, хронаксию, латентный период, амплитуду и длительность вызванных потенциалов, а также исследовали явление рефрактерности с помощью нанесения парных стимулов с интервалом от 1 до 1000 мс. Динамику распространения возбуждения на разнопороговые нейроны изучали применяя стимул возрастающей интенсивности (от 1,1 до 2 П). Результаты. У животных с орхэктомией порог возбуждения достоверно увеличивался на (35,29±8,7) %, хронаксия уменьшалась на (6,2±2,66) %, продолжительность латентного периода увеличивалась на (4,59±0,88) % относительно соответствующих показателей контрольной группы. Применение стимулов возрастающей интенсивности выявило более быстрый рост амплитуды интегрального ответа у животных с экспериментальной гипоандрогенемией на промежутке от 1,1 П до 1,6 П. При нанесении парных стимулов восстановление амплитуды ответа на тестирующий стимул имело более медленный характер при интервалах от 20 до 200 мс. Выводы. В отдаленные сроки гипоандрогенемии наблюдается относительное снижение порога возбуждения средне- и высокопороговых мотонейронов на фоне общего снижения их возбудимости, увеличения латентности и снижения лабильности, что обусловлено, скорее всего, усилением явлений гомосинаптической депрессии. SUMMARY. There are almost no studies on changes in the bioelectrical activity of spinal cord motor neurons that occur in the long-term period of hypoandrogenemia. This problem is poorly understood and relevant. The aim – to study of the bioelectrical activity of the motor apparatus of the spinal cord by analyzing induced monosynaptic discharges of the ventral root under experimental hypoandrogenemia 4 months after the start of its modeling Material and Methods. The study was performed on male Wistar rats aged 5–6 months and weighing 180–260 g, which were divided into experimental (n=10) and control (n=12) groups. An experimental model was created by surgical castration. Evoked activity was withdrawn from an isolated ventral root during stimulation of the proximal portion of the ipsilateral dorsal root of the L5 segment with pulses of 0.3 ms duration and strength from 1 to 5 thresholds. The threshold, chronaxy, latency, amplitude and duration of evoked potentials were analyzed, and the phenomenon of refractoriness was studied by applying paired stimuli with an interval of 1 to 1000 ms. The dynamics of the propagation of excitation on multithreshold neurons was studied using a stimulus of increasing intensity (from 1.1 to 2 P). Results. In animals with orchiectomy, the threshold of excitation increased by (35.29±8.7) %, chronaxy decreased by (6.2±2.66) %, the duration of the latent period increased by (4.59±0.88) % relative to the corresponding indices of the control group. The use of increasing intensity stimuli revealed a faster increase in the response amplitude in animals with experimental hypoandrogenemia in the interval from 1.1 to 1.6 threshold. When applying paired stimuli, the restoration of the response amplitude to the test stimulus was slower at intervals of 20 to 200 ms. Conclusions. In the long-term periods of hypoandrogenemia, a relative decrease in the excitation threshold of medium and high threshold motor neurons is observed against the background of a general decrease in their excitability, an increase in latency and a decrease in lability, which is most likely due to an increase in the phenomena of homosynaptic depression.

Item Type:	Article
Uncontrolled Keywords:	андрогени, кастрація, мотонейрони, спинний мозок, біоелектрична активність; андрогены, кастрация, мотонейроны, спинной мозг, биоэлектрическая активность; androgens; castration; motor neurons; spinal cord; bioelectric activity.
Subjects:	Experimental medicine
Divisions:	Departments > Department of Physiology
Depositing User:	Елена Шрамко
Date Deposited:	22 Jul 2021 13:58
Last Modified:	22 Jul 2021 13:58
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6728

Actions (login required)

View Item