Khaniukov, O.O. and Pesotskaya, L.A. and Korolenko, H.S. and Smolianova, O.V. (2023) Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance. Буковинський медичний вісник = Bukovinian Medical Herald, Т. 27 (№ 4). pp. 100-105. ISSN 1684-7903 (print), 2413-0737 (online)
![[img]](http://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance.pdf Download (345kB) |
Abstract
The types of morphological changes in the complete blood count, along with other laboratory parameters, can help establish the severity of the condition and provide the prognostic value in determining the survival of a patient with COVID-19. Peripheral blood smear (PBS) examination is a routine and simple procedure that can be performed at any medical institution. However, data on morphological changes in PBS during COVID-19 are still insufficient. Therefore, it is relevant to identify the features and patterns of these changes, taking into account the severity of the clinical presentation of COVID-19, and establish their prognostic significance. The aim. To review the literature on the presence of morphological changes in hematopoietic parameters in the case of SARS-CoV-2 infection with respect to the disease course. Results and Conclusions. Morphological changes in at least one blood cell lineage were observed in all cases of SARS-CoV-2 infection. The most common are nuclear and cytoplasmic disorders of neutrophils, such as hypogranulation and hypo/hypersegmentation of neutrophil nuclei, often with toxogenic stippling. Typical changes in lymphocyte morphology include monocytoid, lymphoplasmacytoid, granular, and atypical cells with nucleoli. Prognostically unfavorable morphological signs in the PBS include giant neutrophils and their toxic granulation, plasmacytization of lymphocytes, and a dynamic decrease in granular and abnormal lymphocytes and monocytes. A low count of lymphocytes and their subpopulations is associated with a severe clinical presentation and an unfavorable outcome of COVID-19 disease, which suggests the feasibility of their immunophenotypic evaluation and monitoring. The detection and serial monitoring of inflammatory monocytes using flow cytometry may be valuable in predicting the course and choosing adequate therapy for SARS-CoV-2 infection. Additionally, an increase in the red cell distribution width was also shown to have prognostic importance. Резюме. Види морфологічних змін загального аналізу крові разом з іншими лабораторними показниками можуть допомогти встановити тяжкість стану та надати прогностичну інформацію при визначенні виживаності пацієнта з COVID-19. Дослідження мазка периферичної крові – рутинна і проста процедура, яку можна виконати в будь-якому медичному закладі. Проте даних про морфологічні зміни в периферичному мазку крові під час COVID-19 ще недостатньо. Тому актуальним є виявлення особливостей і закономірностей цих змін з урахуванням тяжкості клінічної картини COVID-19 та встановлення їх прогностичної значущості. Мета дослідження – провести огляд літератури щодо наявності морфологічних змін показників кровотворення при інфекції SARS-CoV-2 та виявити їх прогностичне значення для визначення перебігу захворювання. Результати та висновки. У всіх випадках інфекції SARS-CoV-2 спостерігалися морфологічні зміни, принаймні в одній лінії клітин крові. Найпоширенішими були ядерні та цитоплазматичні порушення нейтрофілів: гіпогрануляція та гіпо/гіперсегментація ядер нейтрофілів, часто з токсичною зернистістю. Типові зміни морфології лімфоцитів включають моноцитоїдні, лімфоплазмоцитоїдні, гранулярні та атипові клітини з ядерцями. Прогностично несприятливими морфологічними ознаками в периферичному мазку крові є гігантські нейтрофіли та їх токсична зернистість, плазмоцитизація лімфоцитів, динамічне зменшення зернистих і аномальних лімфоцитів і моноцитів. Низька кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій асоціюється з тяжкою клінічною картиною та несприятливим результатом захворювання на COVID-19, що свідчить про доцільність їх імунофенотипічної оцінки та моніторингу. Виявлення та серійний моніторинг запальних моноцитів за допомогою проточної цитометрії може бути цінним для прогнозування перебігу та вибору адекватної терапії інфекції SARS-CoV-2. Крім того, було показано, що збільшення ширини розподілу еритроцитів має прогностичне значення.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | https://doi.org/10.24061/2413-0737.27.4.108.2023.18 |
| Uncontrolled Keywords: | hematological parameters, COVID-19, peripheral blood smear, SARS-CoV-2. гематологічні показники, COVID-19, мазок периферичної крові, SARS-CoV-2. |
| Subjects: | Hematology |
| Divisions: | Departments > Department of Internal Medicine 3 (formerly - hospital therapy 2) |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 21 Feb 2024 09:44 |
| Last Modified: | 21 Feb 2024 09:44 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8769 |
Actions (login required)
 |
View Item |
