Застосування L-глутатіону для патогенетичного захисту шлунка та печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу

Щербиніна, М.Б. and Паліброда, Н.М. and Патратій, М.В. and Закревська, О.В. and Короленко, Г.С. (2016) Застосування L-глутатіону для патогенетичного захисту шлунка та печінки у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу. Сучасна гастроентерологія = Contemporary gastroenterology, № 4 (90). pp. 78-86. ISSN 1727-5725 (print), 2521-649X (online)

[img] Text
SGastro_2016_4_12.pdf

Download (1MB)
Official URL: http://www.sgastro.com.ua/

Abstract

Мета — вивчити вплив препарату «Гепавал» (L-глутатіон) на динаміку змін стану слизової оболонки шлунка після ерадикації Helicobacter pylori та перебіг неалкогольного стеатогепатиту (НАСГ) у пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Матеріали та методи. У відкритому порівняльному дослідженні взяли участь 84 пацієнтів з ЦД 2 типу (39 чоловіків та 45 жінок). Середній вік пацієнтів — (53,8±7,6) року. Діагностику Н. pylori-інфекції у кожного пацієнта здійснено двома методами (швидкий уреазний тест та визначення наявності антигену Н. pylori в калі). Антигелікобактерну терапію проведено за 4-компонентною схемою протягом 2 тиж. Після цього методом випадкової вибірки пацієнтів було сформовано дві групи по 42 особи: основну із застосуванням «Гепавалу» по 2 капсули двічі на добу протягом 6 тиж на тлі базової терапії та групу порівняння, пацієнти якої отримували лише базову терапію. До лікування та після нього оцінювали дані езофагогастродуоденоскопії з морфологічним дослідженням гастробіоптатів фундального відділу (склад та ступінь інфільтрату слизової оболонки шлунка напівкількісним методом; сумарна об’ємна щільність мікроциркуляторного русла), сонографічні параметри печінки (розміри, ступінь стеатозу) та ступінь фіброзу печінки за даними RТЕ-еластографії, вміст печінкових ферментів. Результати. В обох групах успішна ерадикація H. pylori сприяла зменшенню ендоскопічних ознак запалення, загоєнню виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, епітелізації ерозій гастродуоденальної зони, що супроводжувалось поліпшенням гістологічної картини слизової оболонки шлунка, а саме зменшенням ступеня активності гастриту. В основній групі на тлі прийому «Гепавалу» зафіксовано більш виражене поліпшення. В групі порівняння спостерігали більше випадків дисмоторики верхніх відділів та дефектів слизової оболонки гастродуоденальної зони. В обох групах відзначено достовірне (р<0,001) зменшення запально-клітинної інфільтрації. Однак ці показники були достовірно кращими (р<0,05) в основній групі, тоді як у групі порівняння після елімінації бактерії зберігалася виражена запальна інфільтрація шлункового епітелію, дистрофічні та некротичні зміни епітеліоцитів, що збігається з наявністю випадків множинних ерозій гастродуоденальної зони. Вияви атрофічних змін слизової оболонки тіла шлунка, кишкова метаплазія та стан мікроциркуляторного русла після лікування не змінилися. Зберігалася гепатомегалія, стеатоз 1—2-го ступеня, фіброзні зміни в діапазоні F0—F2. В основній групі відбулося достовірне зниження рівня печінкових ферментів до норми. У групі порівняння аналогічні показники мало відрізнялися від вихідних та достовірно (р<0,05) відрізнялися від показників в основній групі. Висновки. «Гепавал» (L-глутатіон) сприяв швидшому відновленню природного стану шлунка та дванадцятипалої кишки протягом регресу гелікобактерного гастриту за даними ендоскопії та морфологічного дослідження. На тлі прийому препарату відбулась швидка нормалізація вмісту печінкових ферментів при НАСГ. «Гепавал» не спричиняв серйозних побічних ефектів, які б потребували відміни препарату, та добре переносився хворими. Додаткове включення в комплексну терапію пацієнтів з ЦД 2 типу «Гепавалу» (L-глутатіон) є патогенетично виправданим для усунення метаболічних порушень у слизовій оболонці гастродуоденальної зони та печінки. Objective — to evaluate effects of Hepaval (L-glutathione) on the state of gastric mucosa and course of nonalcoholic steatohepatitis (NASH) after Helicobacter pylori eradication in patients with type 2diabetes mellitus (DM 2). Materials and methods. This open comparative study included 84 patients with DM 2 (39 men and 45 women) with a mean age of 53.8 ±7.6 years. Rapid urease test and a stool antigen test were used to determine H. pylori infection in each patient. Quadruple therapy was administered for 14 days. After eradication therapy, patients were randomized into two groups, each of42 patients: subjects from the main group received Hepaval 2 caps. twice a day in addition to basic therapy (basic group 1) for six weeks, while 42 patients received only basic therapy (comparative group 2). The upper endoscopy, morphological study of gastric biopsy specimens (semiquantitative evaluation of composition and degree of infiltration of gastric mucosa, the total volume density of the microvasculature); liver sonographic parameters (size, degree of steatosis) and the degree of liver fibrosis, according to RTE-elastography; liver enzymes were evaluated before and after the treatment period. Results. In both groups, the successful eradication of H. pylori resulted in the reduction of inflammation endoscopic signs, the healing stomach and duodenal ulcers, the epithelialization of gastroduodenal erosions, accompanied with improved histology of gastric mucosa, reduction of gastritis activity degree. With this, patients of the maingroup 1, administered Hepaval, demonstratedmore significant improvement, while dysmotility of upper gastrointestinal tract and gastroduodenal mucosal defects were revealed in patients from comparison group. In both groups, significant (p<0.001) reduction in inflammatory cell infiltration was found. However, these indices were significantly better (p<0.05) in the main group, while in comparison group 2 more significant inflammatory infiltration of gastric mucosa, degenerative and necrotic changes in epithelial cells with the presence of multiple cases of gastroduodenal erosions were still present after the bacteria elimination. The manifestations of atrophic changes of the stomach mucosa, intestinal metaplasia, microvasculature condition, hepatomegaly, steatosis (1—2 degree), fibrosis (F0-F2) were not statistically different before and after treatment. At the same time, the normalization of transaminases was indicated in the main group 1 after 6 week treatment with Hepaval. In the comparison group 2, serum aminotransferase levels were not statistically different at the end of treatment period and significantly (p<0.05) differed from group 1 patients. Conclusions. Based on the data of endoscopy and morphological studies, Hepaval (L-glutathione) contributed to more rapid recovery of the natural state of gastroduodenal mucosa during regression of Helicobacter pyloriinduced gastritis. The inclusion of Hepaval in the basic therapy resulted in the fast normalization of liver enzymes at NASH. Hepaval did not cause seriousside effects, requiring drug discontinuation, and was well tolerated. The additional Hepaval (L-glutathione) inclusionin the complex therapy of patients with type 2 DM is pathogeneticallyjustifiedby its effects in eliminating metabolic disorders in gastroduodenal mucosa and liver.

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: цукровий діабет 2 типу, неалкогольна жирова хвороба печінки, стеатогепатит, «Гепавал», L-глутатіон, слизова оболонка гастродуоденальної зони; сахарный диабет 2 типа, неалкогольная жировая болезнь печени, стеатогепатит, «Гепавал», L-глутатион, слизистая оболочка гастродуоденальной зоны; diabetes mellitus type 2, non-alcoholic fatty liver disease, steatohepatitis, Hepaval, L-glutathione, gastroduodenal mucosa.
Subjects: Gastroenterology
Diabetes
Morphology
Hepatology
Divisions: Departments > Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine
Depositing User: Елена Шрамко
Date Deposited: 07 Jun 2022 08:22
Last Modified: 07 Jun 2022 08:22
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/7587

Actions (login required)

View Item View Item