Патогенетична роль ферментативної активності n-ацетил-β-d-глюкозамінідази у моніторингу фармакокорекції при гострому пієлонефриті, ускладненому цукровим діабетом в експерименті

Borisov, S.O. (2020) Патогенетична роль ферментативної активності n-ацетил-β-d-глюкозамінідази у моніторингу фармакокорекції при гострому пієлонефриті, ускладненому цукровим діабетом в експерименті. Урологія = Urology, Т. 24 (4). pp. 344-353. ISSN 23074-5279

Text 224414-Текст статті-508880-1-10-20210204.pdf Download (208kB)

Abstract

Інфекційно-запальні захворювання такі як гострий пієлонефрит та співдружній цукровий діабет у 50,0% хворих на ЦД призводить до рецидивуючої інфекції нирок із поступовим розвитком тяжких морфологічних змін, як ознаки високої ймовірності розвитку діабетичної нефропатії, що виявляються у 15,0% згаданої групи хворих. Саме ДН, на яку страждає близько третини дорослих осіб із ЦД, найчастіше призводить до ХПН, супроводжується значною сердцево-судинною захворюваністю та смертністю. Метою дослідження було визначення ефективності патогенетично орієнтованого медикаментозного впливу на перебіг гострого пієлонефриту та супутнього цукрового діабету в експерименті, на підставі вивчення змін активності фермента N-ацетил-β-D-глюкозамінідази в лізосомах тканині нирки, крові та сечі щурів. Визначено, що активність виучуваного лізосомального ферменту канальців, в сечі щурів з ГП при супутньому цукровому діабеті II типу була вірогідно підвищена по відношенню до норми (151,8%), у порівнянні з даними групи тварин без медикаментозного впливу вона суттєво знижувалась до 51,3%, а відносно групи щурів, які отримували ЕМВ активність виявилась вірогідно зниженою до 61,5%. Таким чином, зважаючи на зміни активності лізосомального ферменту N-ацетил-β-D-глюкозамінідази, як маркера пошкодження клітин тубулярного епітелію проксимальних канальців нефрону, у щурів з ГП на тлі супутнього цукрового діабету, слід вважати, що застосування ЕПМВ уявляється експериментально обґрунтованим щодо корекції метаболічних порушень та відновлення функціональної здатності гломерулярного та канальцевого апарату нирок за умов співдружнього перебігу ГП та ЦД. Застосування етіопатогенетичного медикаментозного впливу, сприяло розвитку вираженої тенденції до нормалізації активності N-ацетил-β-D-глюкозамінідази в лізосомах тканини нирки, сироватці крові та сечі при гострому пієлонефриті ускладненому супутнім цукровим діабетом, що є експериментальним підтвердженням ефективності запропонованого нами медикаментозного впливу при досліджуваних патологічних станах

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-5279.24.4.2020.224414
Uncontrolled Keywords:	Keywords: acute pyelonephritis, diabetes mellitus, lysosomal fermentopathy, metabolic disturbances, drug exposure
Subjects:	Urology
Divisions:	University periodicals > Урологія
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	06 Jul 2026 09:12
Last Modified:	06 Jul 2026 09:12
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10151

Actions (login required)

View Item