Пліс, М.О. (2025) Анестезіологічне забезпечення роботизованих хірургічних втручань. ["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined] thesis, Дніпровський державний медичний університет.
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Дисертація Пліс Максим Олександрович (1)-.pdf Download (1MB) |
Abstract
Дисертаційна робота присвячена вивченню, обґрунтуванню та застосуванню у клінічній практиці оптимального варіанту анестезіологічного забезпечення пацієнтів під час робот-асистованих оперативних втручань. Дослідження проведено на базі медичного центру «Medical Plaza» ТОВ «ЕКО ДНІПРО», м. Дніпро у період 2022-2024 рр. Методологія проведеного дослідження обрана відповідно до положень Гельсінської декларації та інших міжнародних і вітчизняних документів, у яких висвітлено біоетичні принципи проведення наукових досліджень і схвалена комісією з біоетики Дніпровського державного медичного університету. Інформована згода була отримана від усіх обстежених пацієнтів або їх офіційних представників перед початком дослідження. У дослідження було залучено 81 пацієнта, які були розподілені на 2 групи. Перша група включала 45 пацієнтів, яким проводилась інгаляційна анестезія севофлураном. Друга група включала 36 пацієнтів, яким проводилась тотальна внутрішньовенна анестезія пропофолом. Пацієнтам обох груп дослідження в післяопераційному періоді застосовували епідуральну аналгезію. Серед обстежених пацієнтів першої групи було 37 чоловіків (82,2%) та 8 жінок (17,8%). Середній вік пацієнтів у групі становив 63,0 роки [60,0; 65,0]. Медіана індексу маси тіла складала 29,0 кг/м² [28,0; 31,0]. Середній показник оцінки фізичного статусу за шкалою ASA – 3,0 [2,0; 3,0]. Серед обстежених пацієнтів другої групи було 33 чоловіки (91,7%) та 3 жінок (8,3%). Середній вік пацієнтів у групі становив 60,0 років [55,8; 65,2]. Медіана індексу маси тіла складала 29,0 кг/м² [28,0; 30,0]. Середній показник оцінки фізичного статусу за шкалою ASA – 3,0 [2,0; 3,0]. Усі пацієнти у передопераційному періоді оцінювались за шкалою ASA та проводився розрахунок індексу маси тіла. Інтраопераційно усім проводився моніторинг, що включав у себе неінвазивне визначення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, ЕКГ, показників температури тіла, SpO2, EtCO2, глибини анестезії за допомогою BIS-монітора. Штучна вентиляція легень в обох групах та інгаляційна анестезія у групі 1 здійснювались за допомогою експертного наркозно-дихального апарату «Dräger PRIMUS» з системою моніторингу газів. Лабораторно у всіх пацієнтів оцінювався загальний аналіз крові, біохімічні показники, маркери стресу (глюкоза, кортизол). Всі лабораторні дослідження проводились до, після, через 24 та 48 годин після оперативного втручання. У післяопераційному періоді у всіх пацієнти оцінювалась інтенсивність больового синдрому за візуальною аналоговою шкалою болю (ВАШ). Критерії включення в дослідження: вік пацієнта ≥18 років; планове роботасистоване оперативне втручання; клас aнестезіологічного ризику за шкалою ASA I–III; наявність інформованої згоди на участь у дослідженні. Критеріями виключення з дослідження були: вік ≤18 років; хронічні захворювання у стадії декомпенсації; оперативні втручання без використання роботизованої хірургічної системи; вагітність; відмова пацієнта від участі у дослідженні. У дисертаційній роботі були отримані результати дослідження, що дозволили досягти реалізації основної мети роботи - підвищення ефективності та безпечності анеcтезіологічного забезпечення роботизованих хірургічних втручань шляхом вибору найбільш оптимальних варіантів загального знеболення на підставі вивчення показників керованості анестезії, оцінки стрес-відповіді та швидкості післяопераційного відновлення.
| Item Type: | Thesis (["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined]) |
|---|---|
| Uncontrolled Keywords: | анестезіологія, роботизована хірургія, мінімально інвазивна хірургія, знеболення, періопераційне знеболення, загальна анестезія, реґіонарні методи знеболення, регіонарна анестезія, пневмоперитонеум, карбоксиперитонеум, положення Тренделенбурга, периопераційний період, гемодинаміка, ускладнення, ускладнення анестезії, інфузійна терапія, моніторинг під час анестезії, гемодинамічний моніторинг, інтраопераційний моніторинг, ризик пацієнта, безпека пацієнтів. |
| Subjects: | Anesthesiology Surgery |
| Divisions: | Departments > Anesthesia, Intensive Care and Emergency Medicine FPE Postgraduate studies |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 15 Jul 2026 10:33 |
| Last Modified: | 15 Jul 2026 10:33 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10168 |
Actions (login required)
 |
View Item |
