Стратегії лікування аномалій пологової діяльності

Радченко, В.В. and Грек, Л.П. (2026) Стратегії лікування аномалій пологової діяльності. Перспективи та інновації науки - Prospects and innovations in science, 6 (64). pp. 2244-2262. ISSN 2786-4952 (Online)

Text Радченко В.В., Грек Л.П. Стратегії лікування аномалій пологової діяльності -.pdf Download (436kB)

Abstract

Приблизно 80 % жінок народять хоча б одну дитину, і більшість із них матимуть природні пологи. Термін «дистоція пологів» означає важкі або ускладнені пологи та охоплює різноманітні поняття, починаючи від аномально повільного розкриття шийки матки та опускання голівки плода до дистоцї плечиків. Визнається, що дистоція пологів означає «аномальний» перебіг пологів під час латентної (до 4–6 см) або активної фаз (від 4–6 см до повного розкриття) першого періоду пологів, або під час другого періоду. З часу встановлення традиційних визначень у практиці відбулися істотні зміни, що ставить під сумнів можливість їх узагальнення на сучасному етапі. Тривалі пологи можуть збільшити ризик інфекції у матері та новонародженого, дистресу плода, гіпоксії новонародженого, розриву матки та післяпологової кровотечі. Вони також можуть бути маркером підвищеного ризику травм у матері з подальшим підвищеним ризиком нетримання сечі та опущення тазових органів у майбутньому. Зниження ймовірності цих несприятливих наслідків для матері та новонародженого є основною причиною проведення кесаревого розтину за первинним показанням дистоція пологів. Однак існують контраверсії, оскільки саме кесарів розтин підвищує ризик кровотечі у матері, венозної тромбоемболії, травми сечового міхура, внутрішніх органів, а також може вплинути на взаємодію між матір’ю та дитиною після пологів. Крім того, один кесарів розтин збільшує ймовірність наступних кесаревих розтинів. Ризик аномального прикріплення плаценти у жінки (передлежання або прирощення), пов’язаний зі значною материнською та неонатальною захворюваністю та смертністю безпосередньо залежить від кількості попередніх кесаревих розтинів. Хоча єдиної думки щодо «оптимального» рівня частоти кесаревих розтинів немає, існує загальна згода, що нинішні показники є занадто високими, хоча питання про те, чи мають фактори, що зумовлюють цей показник, доказове підґрунтя, залишається відкритим. Тому стратегії запобігання першому, або первинному, кесаревому розтину можуть призвести до значного поліпшення результатів для матерів та новонароджених завдяки зменшенню кількості як первинних, так і повторних кесаревих розтинів. Оскільки порушення перебігу пологів є найпоширенішою причиною первинного кесаревого розтину, стратегії, спрямовані на зменшення кількості кесаревих розтинів через дистоцію, можуть мати найбільший потенційний вплив на загальні показники кесаревого розтину. Ефективне ведення дистоції пологів насамперед залежить від методів діагностики цього розладу. Визначення того, що становить нормальні пологи, є важливим початковим кроком у лікуванні дистоції пологів, оскільки саме це визначає, коли слід розпочинати різні варіанти лікування. Розбіжності між медичними працівниками щодо визначень або уявлень про аномальну тривалість пологів можуть сприяти розбіжностям у частоті діагностики. Approximately 80% of women will give birth to at least one child, and most of them will have a vaginal delivery. The term “dystocia” refers to difficult or complicated labor and encompasses a variety of conditions, ranging from abnormally slow cervical dilation and descent of the fetal head to shoulder dystocia. It is recognized that dystocia refers to an “abnormal” course of labor during the latent (up to 4–6 cm) or active phases (from 4–6 cm to full dilation) of the first stage of labor, or during the second stage. Since the establishment of traditional definitions, significant changes have occurred in clinical practice, calling into question the validity of these definitions at the present time. Prolonged labor may increase the risk of infection in the mother and newborn, fetal distress, neonatal hypoxia, uterine rupture, and postpartum hemorrhage. They may also be a marker of increased risk of maternal trauma, with a subsequent increased risk of urinary incontinence and pelvic organ prolapse in the future. Reducing the likelihood of these adverse outcomes for the mother and newborn is the primary reason for performing a cesarean section based on the primary indication of labor dystocia. However, there is controversy, as cesarean section itself increases the risk of maternal hemorrhage, venous thromboembolism, and injury to the bladder and internal organs, and may also affect the interaction between mother and child after delivery. Additionally, a single cesarean section increases the likelihood of subsequent cesarean sections. The risk of abnormal placental attachment in a woman (placenta previa or accreta), which is associated with significant maternal and neonatal morbidity and mortality, is directly dependent on the number of previous cesarean sections. Although there is no consensus on the “optimal” cesarean section rate, there is general agreement that current rates are too high, although the question of whether the factors driving this rate are evidence-based remains open. Therefore, strategies to prevent the first, or primary, cesarean section could lead to significant improvements in outcomes for mothers and newborns by reducing the number of both primary and repeat cesarean sections. Since labor complications are the most common cause of primary cesarean section, strategies aimed at reducing the number of cesarean sections due to dystocia may have the greatest potential impact on overall cesarean section rates. Effective management of labor dystocia depends primarily on methods for diagnosing this condition. Defining what constitutes a normal labor is an important first step in treating labor dystocia, as this determines when various treatment options should be initiated. Disagreements among healthcare providers regarding definitions or perceptions of abnormal labor duration may contribute to variations in diagnostic rates.

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.52058/2786-4952-2026-6(64)-2244-2262
Uncontrolled Keywords:	партограма, дистоція пологів, кесарів розтин, інструментальні вагінальні пологи. partogram, labor dystocia, cesarean section, instrumental vaginal delivery.
Subjects:	Obstetrics Gynecology
Divisions:	Departments > Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	05 Aug 2026 11:59
Last Modified:	05 Aug 2026 11:59
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10197

Actions (login required)

View Item