Епігенетичні механізми переходу гострого пошкодження нирок у хронічну хворобу: роль модифікацій гістонів

Баранова, Д.С. and Абраімова, О.Є. (2026) Епігенетичні механізми переходу гострого пошкодження нирок у хронічну хворобу: роль модифікацій гістонів. In: Міждисциплінарні наукові дослідження та перспективи їх розвитку: матеріали IX Міжнародної студентської наукової конференції, м. Кривий Ріг, 29 травня, 2026 рік / ГО «Молодіжна наукова ліга». ТОВ «УКРЛОГОС Груп», Вінниця, pp. 589-591. ISBN 978-617-8582-49-4

Text Епігенетичні механізми....pdf Download (326kB)

Abstract

Гостре пошкодження нирок (ГПН) є критичним синдромом, що характеризується швидким зниженням швидкості клубочкової фільтрації та розвитком азотемії. Раніше вважалося, що після епізоду ГПН епітелій ниркових канальців здатний до повної регенерації, однак сучасні дослідження довели зв’язок між перенесеним ГПН (AKI – Acute Kidney Injury) та подальшим розвитком хронічної хвороби нирок (ХХН, CKD – Chronic Kidney Disease), що отримало назву AKI-to-CKD transition [1, 3]. Основою цього процесу є мальадаптивне відновлення тканини, за якого епітеліоцити проксимальних канальців тривалий час залишаються у фазі G2/M клітинного циклу. Хронічний стрес активує ATM/ATR-залежний каскад ушкодження ДНК, що через фосфорилювання Chk1/Chk2 блокує фосфатазу Cdc25C та підтримує інактивацію комплексу Cyclin B1/CDK1. Додатково, ATM/ATR-кінази стабілізують фактор транскрипції p53 шляхом його фосфорилювання за Ser15, що індукує експресію інгібітора клітинного циклу p21^WAF1/CIP1 [3]. Унаслідок цього клітини не можуть перейти до мітозу та набувають сенесцентного SASP-фенотипу (SenescenceAssociated Secretory Phenotype). Молекулярною основою SASP є конститутивна активація транскрипційних факторів NF-κB та C/EBP-β, які стимулюють експресію генів IL-1β, IL-6, TNF-α і TGF-β1 [1, 3, 4]. TGF-β1 взаємодіє з рецепторним комплексом TβRII/TβRI, активуючи Smad2/3-залежний сигнальний шлях. Комплекс Smad2/3-Smad4 транслокується в ядро, де він рекрутує коактиватори p300/CBP з гістонацетилтрансферазною активністю, що локально підвищує ацетилювання гістонів та полегшує транскрипцію генів фіброгенезу [4]. Після цього відбувається індукція транскрипції генів COL1A1, COL3A1 і FN1, що кодують колаген I і III типів та фібронектин. Одночасно пригнічується активність матриксних металопротеїназ MMP-2/MMP-9 та посилюється експресія TIMP, що гальмує деградацію позаклітинного матриксу. Підтримка довготривалої патологічної «молекулярної пам’яті» клітин значною мірою забезпечується епігенетичними механізмами, серед яких важливу роль відіграють модифікації гістонів та пригнічення експресії ренопротекторного гена Klotho.

Item Type:	Book Section
Additional Information:	DOІ: 10.62732/liga-inter-29.05.2026
Uncontrolled Keywords:	азотемія,гени,маркери
Subjects:	Biological Chemistry
Divisions:	Departments > Biochemistry and Medical Chemistry
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	05 Nov 2026 11:11
Last Modified:	05 Nov 2026 11:11
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/10368

Actions (login required)

View Item