Педаченко, Є.Г. and Дзяк, Л.А. and Сірко, А.Г. (2015) Тяжкі дифузні ушкодження головного мозку. Обгрунтованість декомпресивної краніектомії. Український нейрохірургічний журнал, № 4. pp. 22-32. ISSN 1810-3154
|
Text
55956-114088-1-PB.pdf Download (919kB) | Preview |
Abstract
Мета. Вивчити можливості покращення результатів лікування потерпілих з приводу тяжких дифузних ушкоджень (ДУ) головного мозку (ГМ) шляхом моніторингу внутрішньочерпного тиску (ВЧТ) та активної корекції внутрішньочерпної гіпертензії (ВЧГ) з застосуванням декомпресивної краніектомії (ДК). Матеріали і методи. Проведений проспективний аналіз результатів лікування 57 потерпілих з приводу тяжких ДУГМ, в тому числі у І період дослідження (2000–2005) — 34, у ІІ період (2006–2012) — 23. Основним критерієм включення потерпілих у дослідження була наявність тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ) за ШКГ 8 балів і менше. Вид ДУГМ визначали за класифікацією Маршала. У ІІ періоді вимірювали ВЧТ з використанням паренхіматозних датчиків та монітора Brain Pressure Monitor REF HDM 26.1/FV500 (Spiegelberg, Німеччина). Результати. Збільшення вираженості аксіальної та латеральної дислокації у міру переходу від I до IV виду ДУГМ зумовлене збільшенням частоти та вираженості ВЧГ. ВЧГ виявляли у 25% потерпілих за ДУГМ ІІ виду, у 57% — ІІІ виду, у 80% — IV виду. ВЧТ у хворих за ДУГМ II виду становив у середньому (14,4±6,6) мм рт.ст., III виду — (30±20,6) мм рт.ст., IV виду — (37,6±14,1) мм рт.ст. У міру збільшення частоти виявлення ВЧГ збільшувалася необхідність застосування більш агресивних методів її корекції, включаючи ДК. За тяжких ДУГМ I та II виду ДК не виконували. В I період ДК здійснена у 15,4% потерпілих за ДУГМ IV виду; у ІІ періоді — у 42,9% потерпілих з приводу ДУГМ III виду та в усіх потерпілих за ДУГМ IV виду. Рівень ВЧТ у пацієнтів за дифузної ЧМТ до операції становив у середньому (41±18,59) мм рт.ст., після неї — (20,1±18) мм рт.ст. (р<0,05). ДК у хворих з приводу дифузної ЧМТ зумовила зниження ВЧТ у середньому на (46,6±53,2)%. Летальність у I періоді становила 52,9%, у II періоді — 39,1% (χ 2 =10,9; р<0,004). В I період сприятливий результат (хороше відновлення та помірна інвалідизація) досягнутий у 17,7% потерпілих, у ІІ періоді — у 26% (р<0,05). Висновки. Види тяжких ДУГМ за класифікацією Маршала, визначені на основі даних первинної КТ ГМ, корелюють з частотю та вираженістю ВЧГ, летальністю, на них слід зважати під час визначення тактики лікування потерпілих. Objective: To study the possibility of improvement of response to treatment of injured persons with severe diffuse brain injury (SDBI) through the intracranial pressure (ICP) monitoring and active correction of intracranial hypertension (ICH) with the use of decompressive craniectomy (DC). Material and methods: A prospective analysis of response to treatment of 57 injured persons with SDBI was carried out. The first period of research (2000 – 2005): 34 patients. The second period (2006 – 2012): 23 patients. The main criterion of enrolment to the research is a severe brain injury (8 points or less according GSC scale). L.F. Marshall classification of diffuse injury to brain was used. ICP measurement during the second period was carried using the parenchymal sensors on the monitor Brain Pressure Monitor REF HDM 26.1/FV500 Spiegelberg (Germany). Results: Augmentation of signs of axial and lateral dislocation with the transition from type I to type IV of SDBI of the brain is related to the increased rate of detection and intensity of ICH. ICH was discovered among 25% of patients with type II of SDBI, and among 57% with type III and 80% with type IV of SDBI. Average ICP in the group of injured persons with type II of SDBI constituted (14.4±6.6) mm Hg, with type III – (30±20.6) mm Hg, with type IV – (37.6±14.1) mm Hg. As long as the rate of ICH detection increases, the necessity to use more aggressive treatment methods increases as well, including the DC. DC was not used for type I and type II of SDBI. During the first period, DC was carried out only for 15.4% of injured persons with the injury of type IV. During the second period, DC was carried out for 42.9% of injured persons with type III and for 100 injured persons with type IV of SDBI. The average ICP in the group of injured persons with SDBI, who were subjected to DC, constituted (41±18.6) mm Hg prior to the operation and (20.1±18) mm Hg after the operation. DC fulfillment resulted in ICP reduction by a mean of 46.6%. Lethality during the first observation period constituted 52.9%, and during the second one – 39.1% (χ2=10.9; р<0.004). During the first period of research the benign outcome (good recovery + moderate disability according to the Glasgow outcome scale) was achieved among 17.7% of injured persons, and during the second period - among 26% (р<0.05). Conclusions: SDBI types according to L.F. Marshall classification that are determined on the basis of primary CT of brain, correlate with the ICH rate and intensity, lethality rate, and they must be taken into consideration when determining the treatment policy.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Uncontrolled Keywords: | тяжка черпно-мозкова травма; дифузне ушкодження головного мозку; внутрішньочерепний тиск;внутрішньочерепна гіпертензія; декомпресивна краніектомія. severe traumatic brain injury; diffuse brain injury; intracranial pressure; intracranial hypertension; decompressive craniectomy. |
| Subjects: | Neurosurgery |
| Divisions: | Faculty of Postgraduate Education > Department of Neurology and Neurosurgery FPE |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 07 Dec 2016 11:31 |
| Last Modified: | 07 Dec 2016 11:31 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/1240 |
Actions (login required)
 |
View Item |
