Podpletnya, О.А. and Khomiak, O.V. and Koshova, I.P. (2017) NSAIDs: can the presence of infectious agent influence the choice of analgesic drug? Патологія = Pathologia, Т. 14 (№ 2). pp. 219-223. ISSN 2306-8027 (print), 2310-1237 (online)
Text
18.pdf Download (688kB) |
Abstract
НПЗП: чи може наявність інфекційного агента впливати на вибір знеболювального препарату? О. А. Подплетня, О. В. Хомяк, І. П. Кошова Мета роботи – у зв’язку із значною поширеністю коморбідної патології великою є ймовірність застосування НПЗП у хворих, що мають супутній інфекційний процес. З урахуванням цього здійснене скринінгове дослідження антимікробних властивостей основних груп цих препаратів із ціллю відбору найперспективніших із них для дальшого поглибленого вивчення. Матеріали та методи. Чутливість МО вивчали з використанням стандартних методів дослідження: методу «колодязів» і методу визначення антибактеріальних властивостей препаратів за допомогою таблеток, що заснований на здатності лікарської речовини дифундувати в агар, на який висівали тест-культури. Як тест-культури використовували S. aureus, S. mutans, S. pyogenes, P. aeruginоsa, E. сoli, що виділені від хворих, які перебували на лікуванні у стаціонарі. Протестовані переважний блокатор ЦОГ-1 (ацетилсаліцилова кислота, АСК), неселективні блокатори ЦОГ-1 і ЦОГ-2 (кеторолак, диклофенак натрію, ібупрофен, мефенамінова кислота, декскетопрофен), переважні блокатори ЦОГ-2 (мелоксикам і німесулід), селективні блокатори ЦОГ-2 (целекоксиб), селективні блокатори ЦОГ-3 (ЦОГ-1 у мозку) парацетамол і метамізол. Результати. Під час досліджень встановили, що більшість тестованих НПЗП має антимікробну активність. Препаратами-лідерами з виразності протимікробних ефектів є препарати, що мають достатню ЦОГ-1(3)-активність: АСК, диклофенак, декскетопрофен, метамізол, меншою мірою – парацетамол. Найбільшу активність тестовані НПЗП проявляли щодо грампозитивної кокової флори, більшою мірою впливаючи на S. рyogenes. Блокатори ЦОГ-3 парацетамол і метамізол, на відміну від інших препаратів, що вивчалися нами, сильніше проявляли антисиньогнійну (обидва – помірну) та антистафілококову дію (метамізол). Висновки. НПЗП з антимікробною активністю потенційно можуть підвищувати активність протиінфекційної терапії. Водночас антимікробна активність НПЗП теоретично може сприяти розвитку резистентності мікроорганізмів унаслідок наявності останніх у середовищі з підпороговими концентраціями засобів із протимікробною активністю. З урахуванням цього велике практичне значення має здійснення дальших клініко-фармакологічних досліджень проблеми.
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.14739/2310-1237.2017.2.109671 |
Uncontrolled Keywords: | NSAIDs, comorbidity, analgesics; НПЗП, коморбідність, анальгетики; НПВС, коморбидность, анальгетики. |
Subjects: | Clinical Pharmacology Microbiology |
Divisions: | Departments > Department of General and Clinical Pharmacy Departments > Department of Pharmacology |
Depositing User: | Елена Шрамко |
Date Deposited: | 29 Nov 2018 14:30 |
Last Modified: | 29 Nov 2018 14:55 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/3612 |
Actions (login required)
View Item |