Stepanskyi, D.O. and Kremenchutskyi, G.M. and Koshova, I.P. (2017) Experimental study action autostrains Aerococcus viridans on the model Pseudomonas infection. Regulatory Mechanisms in Biosystems, Vol. 8 (3). pp. 313-316. ISSN 2519-8521 (Print), 2520-2588 (Online)
|
Text
RMB 17 3 proof 1-3-6.pdf Download (337kB) | Preview |
Abstract
The paper presents the results of a study of the action of Aerococcus autostrains on the model of a chronic blue pus infection. For the study of the action of Aerococcus autosymbiont strains on Pseudomonas aeruginosa, three of the most biochemically and antagonistically active isolates were selected: 1) 5m2015 (isolated from mice); 2) 3k2015 (isolated from rats); 3) 3ch2015 (isolated from humans). Experiments were conducted on 84 white outbred mice weighing 16–17 g, 60 were used as the experimental, and 24 as the control group. In the experimental group of animals, infected wounds were treated by Aerococcus autosymbiont strains once daily (0.2 billion ml–1) till recovery. The drug was administered under the eschar with a syringe. In the control animals the wound was treated by isotonic sodium chloride solution (concentration 0.9%) with the same route of administration and for the same period of time. It was found that from the very first days of application of Aerococci autosymbiont strains, perifocal inflammation was less severe in most animals in the research group compared with the control group. Starting from the fourth day of usage of Aerococcus autosymbiont strains the number of pseudomonades, contained in secretions from wounds in the experimental group of mice was significantly lower than in the control animals. It was revealed that in case of application of Aerococcus strain (5m2015) isolated from mice, the animals had better indicators of recovery, dynamics of local clinical signs of inflammation and the number of pseudomonades contained in the wound in comparison with other Aerococcus autostrains isolated from rats and humans. The wounds purified from pus and covered with dry eschar faster. For example, wounds completely healed with dry eschar rejection by the 11th day of observation in 44 of 58 surviving mice (75.9%). In the control group a similar pattern was observed in only 3 of 17 mice (17.6%) by the that period. The number of Pseudomonas aeruginosa (equivalent to 1 ml of secretions wounds), expressed in logarithms, was 5.00 ± 0.16 on average on the 4th day in the treated mice, while the control group had the same amount of pseudomonades detected in the wounds (lg 5.22 ± 0.38; lg 5.12 ± 0.30) only on the 13–14th days of observation. We found different activity of strains, depending on the origin of microorganism and type host. Aerococcus viridians autosymbionts showed higher rates in the study of their activity in terms of the blue pus infection model in the treatment of the host and lower activity in treatment.of other species. The obtained data may warrant further study of application of Aerococcus autostrains for treatment and prevention of wound infection caused by pseudomonades. Наведено результати вивчення дії аутоштамів аерококів на моделі хронічної синьогнійної інфекції, викликаної псевдомонадами. Для експерименту з вивчення дії аутосимбіонтних штамів аерококів на Pseudomonas aeruginosa вибрано три найактивніші у біохімічному та антагоністичному відношенні ізоляти: 1) 5м2015 (виділений від мишей), 2) 3к2015 (виділений від щурів), 3) 3ч2015 (виділений від людини). У більшості тварин дослідних груп уже з перших днів застосування аутосимбіонтних штамів аерококів перифокальне запалення було менш вираженим порівняно з контрольною групою мишей, а кількість псевдомонад, що містилися у виділеннях ран дослідних груп мишей, починаючи з четвертої доби застосування аутосимбіонтних штамів аерококів, перебувала на достовірно нижчому рівні, ніж у контрольних тварин. Під час застосування штаму аерококів 5м2015, виділеного від мишей, у тварин спостерігали кращі показники одужання, динаміку розвитку місцевих клінічних симптомів запалення та більшу кількість псевдомонад, які містилися у рані, порівняно з іншими аутоштамами аерококів, виділених від щурів і людини. Рани швидше очищалися від гною та покривалися сухим струпом. Наприклад, до 11-ї доби спостереження рани повністю гоїлися з відторгненням сухого струпа у 44 з 58 мишей, що вижили (75,9%). У контрольній групі тварин до зазначеного терміну аналогічна картина спостерігалася лише у 3 із 17 мишей (17,6%). У лікованих мишей вже на четверту добу кількість синьогнійної палички (у перерахунку на 1 мл виділень ран, виражена в логарифмах) склала в середньому 5,0 ± 0,16, у контрольній групі така ж кількість псевдомонад (lg 5,22 ± 0,38; lg 5,12 ± 0,30) виявлялася в ранах лише на 13–14-ту добу спостереження. Охарактеризовано закономірності різної антагоністичної активності аутоштамів Aerococcus viridans, яка залежить від походження мікроорганізму та виду господаря. Отримані дані можуть служити підставою для подальшого вивчення застосування аутоштамів аерококів для лікування ран, ускладнених синьогнійною інфекцією.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | doi: 10.15421/021749 |
| Uncontrolled Keywords: | wound infections; Pseudomonas; autoprobiotics; Aerococcus; ранові інфекції; псевдомонади; аутопробіотики; аерококи |
| Subjects: | Microbiology |
| Divisions: | Departments > Department of General and Clinical Pharmacy Departments > Department of Microbiology, virology, immunology and epidemiology |
| Depositing User: | Елена Шрамко |
| Date Deposited: | 02 Jan 2019 14:39 |
| Last Modified: | 02 Jan 2019 14:42 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/3685 |
Actions (login required)
 |
View Item |
