Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків

Толстікова, О.О. and Агарков, С.Ф. (2019) Сучасні уявлення про метаболічний синдром у дітей та підлітків. Лікарська справа. Врачебное дело (№ 5/6). pp. 27-39. ISSN 1019-5297

Preview

Text Толстікова Сучасні уявлення про метаболычний....pdf Download (11MB) | Preview

Abstract

Метаболічний синдром (МС) є актуальною проблемою і серйозним ризиком для здоров’я не тільки дорослих, але й дітей та підлітків. Поширення МС становить від 6 до 39 % залежно від застосовуваних критеріїв визначення. Велика кількість досліджень показала, що МС пов’язаний із збільшенням серцево-судинних захворювань у 2 рази та смертності від усіх чинників у 1,5 раза. Нині немає єдиної дефініції з приводу визначення МС для дітей та підлітків. Більшість авторів вважають необхідними для встановлення діагнозу такі ознаки: центральне ожиріння, порушення толерантності до глюкози (або цукровий діабет), артеріальна гіпертензія і дисліпідемія; кожен з цих чинників є серйозним ризиком серцево-судинних захворювань. Надлишкова маса тіла й ожиріння часто спостерігають у дітей і підлітків у найбільш розвинених країнах та в країнах, що розвиваються, поширення становить 20–35 %. Ряд авторів указують на необхідність сучасного адаптованого визначення МС у дітей і підлітків, для чого необхідно враховувати вікові та статевозалежні антропометричні, метаболічні і серцево-судинні параметри. Останнім часом встановлено зв’язок між МС і неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП), а також гіперурикемією та порушеннями сну. Згідно із сучасними даними, НАЖХП і МС тісно пов’язані між собою, тому НАЖХП вважають проявом МС у печінці, при цьому резистентність до інсуліну є основною складовою патогенезу. Проведене дослідження показало, що у 66 % дітей з НАЖХП, підтвердженою біопсією, був МС, у 63 % – гіпертригліцеридемія, у 45 % – низький рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), у 40 % – гіпертензія і у 10 % – порушена толерантність до глюкози. Описано кореляцію між рівнями сироваткової сечової кислоти, МС і деякими його компонентами у дітей і підлітків. Гіперурикемія ініціює ендотеліальну дисфункцію за допомогою вазодилатації, викликаної дією інсуліну. Обструктивне апное під час сну пов’язане з МС у дітей і підлітків і його вважають одним з компонентів МС. У 59 % дітей з обструктивним апное під час сну відмічено ознаки МС. Такі біомаркери, як адипоцитокіни, є предметом сучасних досліджень, оскільки вони втягнені в патогенез МС. Нещодавно було ідентифіковано кілька адипоцитокінів і запальних цитокінів, що мають значну позитивну (лептин, хемерин, васпін, TNFα, IL-6 і IL-8) або негативну (адипонектин) асоціації з факторами метаболічного ризику. Деякі з них можна розглядати як патофізіологічні чинники, що зв’язують ожиріння та його ускладнення, такі як інсулінорезистентність і НАЖХП. Епігенетика і гестаційне програмування є важливими питаннями у вирішенні проблеми МС у дітей та підлітків. Збільшується роль мікро-РНК у діагностиці, стратифікації і терапії МС. Раннє визначення факторів ризику, скринінг метаболічних порушень та виявлення нових методів лікування є основними цілями зниження захворюваності і смертності. Нині офіційно прийнятими підходами до лікування дітей та підлітків з МС є дієтичні зміни та фізична активність. Фармакологічна терапія і застосування баріатричної (метаболічної) хірургії є предметом дискусії, іх рекомендують підліткам в окремих випадках МС високого ризику. Метаболический синдром (МС) является все возрастающей проблемой и серьёзным риском для здоровья не только взрослых, но и детей и подростков. Распространённость метаболического синдрома колеблется от 6 до 39 % в зависимости от применяемых критериев определения. Большое количество исследований показали, что МС связан с 2-кратным увеличением сердечно-сосудистых расстройств и 1,5-кратным увеличением смертности. На сегодняшний день нет единой дефиниции МС для детей и подростков. Однако большинство авторов согласны с необходимыми для установления диагноза компонентами: центральное ожирение, нарушение толерантности к глюкозе (или сахарный диабет), артериальная гипертензия и дислипидемия, каждый из которых представляет серьёзный риск для сердечнососудистых заболеваний. Избыточную массу тела и ожирение часто наблюдают у детей и подростков в наиболее развитых и развивающихся странах с распространённостью от 20 до 35 %. Ряд авторов подчёркивают необходимость современного адаптированного определения МС у детей и подростков. Для этого необходимо учитывать возрастные и полозависимые антропометрические, метаболические и сердечно-сосудистые параметры. В последнее время была установлена связь между метаболическим синдромом и неалкогольной жировой болезнью печени, а также гиперурикемией и нарушениями сна. Согласно современным данным, НАЖБП и МС тесно связаны между собой, так что НАЖБП описывается как проявление МС в печени, при этом резистентность к инсулину является решающим моментом патогенеза. Недавнее исследование показало, что у 66 % детей с НАЖБП, подтвержденным биопсией, был МС, 63 % имели гипертриглицеридемию, у 45 % – низкий уровень холестерина ЛПВП, 40 % страдали гипертензией и у 10 % нарушена толерантность к глюкозе. Описана корреляция между уровнями сывороточной мочевой кислоты, МС и некоторыми его компонентами у детей и подростков. Гиперурикемия инициирует эндотелиальную дисфункцию с помощью вазодилатации, вызванной действием инсулина. Обструктивное апноэ во сне связано с МС у детей и подростков и описывается как один из компонентов МС. У 59 % детей с обструктивным апноэ во сне отмечены признаки метаболического синдрома. Биомаркёры, такие как адипоцитокины, являются предметом современных исследований, так как они втянуты в патогенез МС. Недавно было идентифицировано несколько адипоцитокинов и воспалительных цитокинов, имеющих значительную положительную (лептин, хемерин, васпин, TNFα, IL-6 и IL-8) или отрицательную (адипонектин) ассоциации с факторами метаболического риска. Некоторые из них могут рассматриваться как патофизиологические факторы, связывающие ожирение и его осложнения, такие как инсулинорезистентность и НАЖХП. Эпигенетика и гестационное программирования являются важными вопросами в решении проблемы МС у детей и подростков. Всё больше возрастает роль микро-РНК в диагностике, стратификации и терапии МС. Раннее определение факторов риска, скрининг метаболических нарушений и разработка новых методов лечения являются основными целями снижения заболеваемости и смертности. В настоящее время официально принятыми подходами в лечении детей и подростков МС являются диетические изменения и физическая активность.

Item Type:	Article
Uncontrolled Keywords:	метаболічний синдром; епігенетика; адипоцитокіни; мікро-РНК; діти.
Subjects:	Pediatrics Metabolism
Divisions:	Departments > Department of Pediatrics 3 and Neonatology (formerly - Hospital Pediatrics 2 and Neonatology)
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	19 Jun 2020 13:35
Last Modified:	19 Jun 2020 13:35
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5477

Actions (login required)

View Item