Вміст маркерів кишечного запалення як діагностичний критерій формування групи ризику виявлення синдрому надлишкового бактеріального росту при неспецифічному виразковому коліті

Степанов, Ю.М. and Псарьова, І.В. and Тітарчук, О.М. and Зигало, Е.В. and Петішко, О.П. (2019) Вміст маркерів кишечного запалення як діагностичний критерій формування групи ризику виявлення синдрому надлишкового бактеріального росту при неспецифічному виразковому коліті. Вісник проблем біології і медицини, 4. ISSN 2077-4214

[img] Text
44-min.pdf

Download (284kB)

Abstract

Мета. Визначити доцільність застосування фекальних маркерів запалення у хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) для формування групи ризику виявлення синдрому надлишкового бактеріального просту (СНБР). Об’єкт і методи. Обстежено 52 пацієнти з НВК у віці від 20 до 73 років, серед яких жінок і чоловіків було порівну – 26 (50,0%). У всіх хворих визначали СНБР за допомогою водневого дихального тесту, а також вміст α-1-антитрипсину (α1-АТ) в сироватці крові та калі, рівень фекальних кальпротектину (ФК) та мієлопероксидази (МРО). Результати. СНБР був діагностований у 63,5% пацієнтів з НВК, причому частіше цей синдром виявляли при тяжкому ступені активності хвороби та поширеному коліті. Підвищені рівні фекальних маркерів кишечного запалення поєднувалися з бактеріальною контамінацією тонкої кишки. У 22 з 32 (68,8%) пацієнтів за значеннями МРО в калі понад 3000 нг/г діагностовано СНБР. Встановлений прямий кореляційний зв’язок вмісту фекальної МРО з частотою виявлення СНБР (r=0,74; р=0,04). Висновок. Вміст МРО в калі понад 4000 нг/г є діагностичним критерієм формування групи ризику виявлення СНБР у хворих на НВК (чутливість 90,9%, специфічність 84,0%). Aim. To determine the feasibility of using fecal markers of inflammation in patients with ulcerative colitis (UC) to form a risk group for the detection of excess small intestinal bacterial overgrowth (SIBO). Object and methods. A total of 52 patients with UC between the ages of 20 and 73 years were examined, among whom 26 were equally divided between women and men (50.0%). In all patients, SIBO was determined using a hydrogen breath test. Using enzyme immunoassay, the level of serum and feces α1-antitrypsin, the level of fecal calprotectin and fecal myeloperoxidase were determined. Results. SIBO was diagnosed in 63.5% of patients with UC. Moreover, with severe UC activity, patients with SIBO were 2.8 times higher than patients without SIBO (χ2 =8.69, p=0.0032). 1.5 times more often SIBO was detected with widespread colitis than with left-sided colitis and proctitis. Elevated levels of fecal markers of intestinal inflammation were combined with bacterial contamination of the small intestine. A direct correlation was established between the level of fecal myeloperoxidase and the detection rate of SIBO (r=0.74; p=0.04). The conclusion. The level of fecal myeloperoxidase of more than 4000 ng/g is a diagnostic criterion for the formation of a risk group for identifying SIBO in patients with UC (sensitivity 90.9%, specificity 84.0%).

Item Type: Article
Additional Information: DOI 10.29254/2077-4214-2019-4-2-154-204-207
Uncontrolled Keywords: неспецифічний виразковий коліт, діагностика, неінвазивні маркери запалення, синдром надлишкового бактеріального росту, ulcerative colitis, diagnosis, non-invasive markers of inflammation, small intestinal bacterial overgrowth.
Subjects: Gastroenterology
Divisions: Faculty of Postgraduate Education > Department of Therapy, cardiology and family medicine FPE
Depositing User: Оксана Мажуга
Date Deposited: 05 Nov 2020 12:05
Last Modified: 05 Nov 2020 12:05
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5926

Actions (login required)

View Item View Item