Мальцева, Л.А. and Мищенко, Е.А. and Мосенцев, Н.Ф. and Мосенцев, Н.Н. and Голуб, А.В. (2019) Дисфагия в отделении интенсивной терапии: эпидемиология, механизмы и клиническое ведение. Медицина невідкладних станів, 6(101). pp. 30-42. ISSN 2224-0586 (print), 2307-1230 (online)
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Дисфагия в отделении интенсивной терапии.pdf Download (2MB) |
Abstract
Дисфагія може бути в усіх критичних пацієнтів; клінічні дані показують, що постекстубаційна дисфагія (ПЕД) зазвичай спостерігається у пацієнтів відділення інтенсивної терапії (ВІТ). Останні дані показують, що дисфагія в основному зберігається і її наявність незалежно пов’язана з несприятливими клінічними наслідками. Хоча було запропоновано кілька факторів ризику, що, можливо, сприяють розвитку дисфагії, проте точні механізми у пацієнтів ВІТ залишаються в повному обсязі не зрозумілими, і на даний час немає єдиної думки про те, як найкращим чином підходити до пацієнтів ВІТ у групі ризику. З клінічної точки зору, як відомо, дисфагія пов’язана з підвищеним ризиком аспірації та індукованою аспірацією пневмонією, відстроченням відновлення харчуван ня/недоїданням, зниженням якості життя, тривалим перебуванням у ВІТ, а також збільшенням захворюваності та смертності. Крім того, високим є економічне навантаження на систему охорони здоров’я. У світлі високих показників смертності, пов’язаних з дисфагією і спостереженням, що її систематично не перевіряють у більшості ВІТ, цей огляд описує епідеміологію, термінологію і потенційні механізми дисфагії у ВІТ. Крім того, обговорюється вплив дисфагії на окремих людей, систему охорони здоров’я і суспільство у доповнення до сучасних і майбутніх терапевтичних підходів. Dysphagia may present in all critically ill patients and large-scale clinical data show that e.g. post-extubation dysphagia (PED) is commonly observed in intensive care unit (ICU) patients. Recent data demonstrate that dysphagia is mostly persisting and that its presence is independently associated with adverse patient-centred clinical outcomes. Although several risk factors possibly contributing to dysphagia development were proposed; the underlying exact mechanisms in ICU patients remain incompletely understood and no current consensus exists on how to best approach to ICU patients at risk. From a clinical perspective, dysphagia is well-known to be associated with an increased risk of aspiration and aspirationinduced pneumonia, delayed resumption of oral intake/malnu trition, decreased quality of life, prolonged staying in ICU and hospital, and increased morbidity and mortality. Moreover, the economic burden on public health care systems is high. In light of high mortality rates associated with the presence of dysphagia and the observation that dysphagia is not systematically screened for on most ICUs, this review describes the epidemiology, terminology, and potential mechanisms of dysphagia in the ICU. Furthermore, the impact of dysphagia on affected individuals, health care systems, and society is discussed in addition to current and future potential therapeutic approaches.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.22141/2224-0586.6.101.2019.179595 |
| Uncontrolled Keywords: | розлад ковтання; набута у ВІТ ковтальна дисфункція; набута у ВІТ слабкість; критичні захворювання; сепсис; огляд;deglutition disorder; ICU-acquired swallowing dysfunction; ICU-acquired weakness; critical illness; sepsis; review. |
| Subjects: | Anesthesiology and Intensive care |
| Divisions: | Departments > Department of Anaesthesiology and Intensive Care Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE |
| Depositing User: | Оксана Мажуга |
| Date Deposited: | 21 Dec 2020 10:25 |
| Last Modified: | 21 Dec 2020 10:25 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6123 |
Actions (login required)
 |
View Item |
