Оптимизация восстановления функции кишечника при разных режимах инфузионной терапии у больных среднего хирургического риска с неотложной патологией органов брюшной полости

Клигуненко, Е.Н. and Кравец, О.В. and Сединкин, В.А. (2020) Оптимизация восстановления функции кишечника при разных режимах инфузионной терапии у больных среднего хирургического риска с неотложной патологией органов брюшной полости. Запорожский медицинский журнал = Zaporozhye medical journal, Т. 22 (№ 6). pp. 784-790. ISSN 2306-4145 (print), 2310-1210 (online)

Text ACFrOgAF.pdf Download (482kB)

Abstract

Мета роботи – оцінювання ефективності ліберального та рестриктивного режимів інфузійної терапії на підставі порівняльного аналізу відновлення післяопераційних моторних порушень кишківника у хворих середнього хірургічного ризику з невідкладною патологією органів черевної порожнини. Матеріали та методи. У проспективному дослідженні методом рандомізації обстежили 70 хворих із невідкладною патологією органів черевної порожнини, які прооперовані ургентно в обсязі лапаротомії. Інфузійна терапія в періопераційному періоді виконана в ліберальному (n = 35) та рестриктивному (n = 35) режимах. Визначали об’єм водяних секторів організму реографічно та розраховували об’єм інтерстицію. Функцію кишківника оцінювали фізикально, вимірюванням залишкового об’єму шлунка, внутрішньочеревного тиску та візуалізацією стану стінки кишківника сонографічно. Результати. У хворих із невідкладною патологією органів черевної порожнини при ліберальному режимі інфузійної терапії виявили формування інтерстиціального набряку (p < 0,001). Це корелювало зі збільшенням діаметра (R = 0,78, p = 0,02) та товщини стінки кишківника (R = 0,86, p = 0,02), супроводжувалось розвитком інтраабдомінальної гіпертензії 1 ступеня з 1 до 5 доби. Клінічно виявили низьку моторно-евакуаторну функцію шлунка до 3 доби, парадоксальний маятникоподібний характер перистальтики до 5 доби. Відновлення моторно-евакуаторної функції кишківника у 49 % хворих визначили від 7 доби. При рестриктивному режимі інфузійної терапії встановили збереження фізіологічного об’єму інтерстиція при збільшенні товщини (p < 0,02) та діаметра (p < 0,001) тонкої кишки в першу та третю добу після операції без ознак інтраабдомінальної гіпертензії. Відновлення моторно-евакуаторної функції шлунка спостерігали з 3 доби у 85% пацієнтів, кишківника – з 5 доби у 79% пацієнтів. Висновки. Періопераційний ліберальний режим інфузійної терапії у хворих із невідкладною патологією органів черевної порожнини середнього хірургічного ризику супроводжується інтерстиціальним набряком кишківника, інтраабдомінальною гіпертензією 1 ступеня, подовженням строків уникнення післяопераційної недостатності кишківника до 7 доби після операції. Рестриктивний режим інфузії запобігає розвитку інтерстиціального набряку та інтраабдомінальної гіпертензії, скорочує строки повного відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту до 5 діб. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of liberal and restrictive regimens of infusion therapy based on a compa rative analysis of the postoperative bowel motor function recovery in moderate-risk surgical patients with abdominal emergencies. Materials and methods. In a prospective study, 70 patients with emergency pathology of the abdominal cavity were randomly examined, urgently operated by laparotomy. Perioperative infusion therapy was performed in the liberal (n = 35) and restrictive (n = 35) regimens. The volume of body water sectors was determined rheographically and the interstitium volume was calculated. Intestinal function was assessed physically, by measuring the residual gastric volume and intraabdominal pressure, and the intestinal wall sonographic visualization. Results. In patients with abdominal emergency receiving the liberal regimen of perioperative infusion therapy, an interstitial edema development was found (P < 0.001). This correlated with an increase in diameter (R = 0.78, P = 0.02) and intestinal wall thickness (R = 0.86, P = 0.02) and was accompanied by I degree intra-abdominal hypertension development from the 1st to the 5th day. A low motor-evacuation function of the stomach was clinically observed up to the 3rd day, the paradoxical pendular peristalsis was up to the 5th day. Intestinal motor-evacuation function was restored in 49 % of patients from the 7th day. In the restrictive regimen of infusion therapy, the physiological interstitial volume was preserved with an increased wall thickness (P < 0.02) and diameter (P < 0.001) of the small intestine on day 1 and 3 after surgery without signs of intraabdominal hypertension. The motoreva cuation function of the stomach was restored in 85 % of patients from the 3 day, and of the intestine – in 79 % of patients from the 5th day. Conclusions. The perioperative liberal regimen of infusion therapy in moderate-risk surgical patients with abdominal emergencies is accompanied by interstitial intestinal edema, I degree intraabdominal hypertension, longer recovery time of postoperative intestinal failure up to the 7 day after surgery. The restrictive regimen of infusion prevents the development of interstitial edema and intraabdominal hypertension, helps to reduce the time for the motorevacuation function of the gastrointestinal tract full recovery up to 5 days.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.14739/2310-1210.2020.6.218445
Uncontrolled Keywords:	ургентна хірургія, інфузійна терапія, післяопераційна кишкова непрохідність, інтраабдомінальна гіпертензія, сонографічна діагностика. urgent surgery, infusion therapy, postoperative intestinal obstruction, intraabdominal hypertension, sonographic diagnostics.
Subjects:	Anesthesiology and Intensive care
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	22 Feb 2021 15:08
Last Modified:	22 Feb 2021 15:08
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6271

Actions (login required)

View Item