Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою

Борисова, Т.П. and Оболонська, О.Ю. (2020) Вплив хронічних вогнищ інфекції у матері на розвиток гострого пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою. Украинский журнал Перинатология и педиатрия (№ 4). pp. 13-18. ISSN 2706-8757 (Print); 2707-1375 (Online)

Text 04-1.pdf Download (150kB)

Abstract

Нефроґенез може бути порушений антенатально у зв'язку з хронічними вогнищами інфекції (ХВІ) у матері, розвитком хоріоамніоніту, фетоплацентарної недостатності. Як наслідок, у постнатальному періоді нирки чутливіші до гіпоперфузії, яка виникає в недоношених новонароджених із гемодинамічно значущою відкритою артеріальною протокою (ГЗВАП), що може привести до розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета — вивчити вплив ХВІ в матері на розвиток ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Матеріали та методи. Обстежено 74 недоношені дитини (гестаційний вік — 29–36 тижнів), які перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КП «Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня» ДОР». Пацієнтів розподілено на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки (ВАП) та її гемодинамічної значущості: І група — 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група — 17 дітей з ВАП без гемодинамічних розладів, ІІІ група — 17 дітей із закритою артеріальною протокою. Наявність ХВІ в матері визначено за даними медичної документації, хоріоамніоніту на основі патогістологічного дослідження плаценти. Пацієнтів із ГЗВАП також розподілено на дві підгрупи: 28 дітей — від матерів із ХВІ, 12 дітей — від матерів без ХВІ. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених проведено за загальноприйнятою методикою. Ехокардіографію з допплерометрією виконано на 5–111й годині життя, далі — щодня, для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностику та стратифікацію ступеня тяжкості ГПН проведено за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчено концентрацію сироваткового креатиніну та рівень діурезу. Результати. Хронічні вогнища інфекції виявлено у 28 (70,0%) матерів І групи, у 5 (29,4%) — ІІ групи, у 6 (35,2%) — ІІІ групи. Хоріоамніоніт — 10 (25%) випадків у І групі, 6 (17,6%) — у ІІ–ІІІ групі. Наявність ХВІ у матері зумовлювала суттєве підвищення розміру ВАП у першу добу життя в групі ГЗВАП проти ІІ–ІІІ групи: 2,61±0,861 (2,3; 2–3,5) мм проти 1,79±0,365 (1,7; 1,5–2) мм, р<0,001. ВАП діаметром >2 мм у першу добу життя в недоношених І групи від матерів із ХВІ відмічалась частіше — 19 (67,9%) випадків проти 2 (6,7%) випадків у ІІ–ІІІ групі (OR=10,56; CI: 1,9–58,53; р<0,005). Аналіз частоти розвитку ГПН на третю добу життя залежно від ГЗВАП та наявності ХВІ показав, що у 64,3% недоношених із ГЗВАП і від матерів із ХВІ розвивалося ГПН — у 6,6 раза частіше, ніж у групах без ГЗВАП (OR=8,40; CI: 2,60–27,14; р<0,001), та у 2,6 раза частіше порівняно з дітьми підгрупи ГЗВАП з необтяженою материнською інфекцією (OR=5,40; CI: 1,18–24,65; р<0,03). На тлі ГЗВАП і ХВІ у кожної третьої дитини спостерігалася ІІ–ІІІ стадія ГПН. Порівняльний аналіз у межах І групи залежно від ХВІ показав, що частота ГПН протягом 10 діб у вибірці з інфекцією майже втричі перевищувала рівень підгрупи без інфекції: 71,4% проти 25,0% (OR=7,50; CI: 1,60–35,07; р<0,009). Висновки. Наявність ХВІ в матері є фактором ризику розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП. Тому ці діти мають бути віднесені до групи ризику розвитку ГПН. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Nephrogenesis may be disrupted antenatally because of chronic infection foci (CIF) in the mother, the development of chorioamnionitis, fetooplacental insuffiiciency. As a result, in the postnatal period, the kidneys are more sensitive to hypoperfusion, which occurs in premature infants with hemodynamically signifiicant patent ductus arteriosus (HSPDA) and can lead to the development of acute kidney injury (AKI). Purpose — to study the influence of CIF in the mother on the development of AKI in premature infants with HSPDA. Materials and methods. 74 premature infants (gestational age 29–36 weeks) who were treated in the Department of Anesthesiology and Neonatal Intensive Care MI »Dnepropetrovsk Regional Children's Clinical Hospital» Dnepropetrovsk Regional Council» were examined. Patients were divided into three groups dependding on the presence of a patent ductus arteriosus (PDA) and its hemodynamic significance: Group I — 40 children with HSPDA, Group II — 17 children with PDA without hemodynamic disorders, Group III — 17 children with a closed ductus arteriosus. The presence of CIF in the mother was determined according to medical records, chorioamnionitis on the basis of histopathological examination of the placenta. Patients with HSPDA were divided into two subgroups: 28 children from mothers with CIF, 12 — without CIF. Clinical examination and treatment of premature infants was carried out according to generally accepted methods. Echocardiography with Doppler was perrformed at 5–11 hours of life and then daily to determine PDA, its size and hemodynamic significance. Diagnosis and stratification of the severity of AKI were performed according to the criteria of neonatal modification of KDIGO, for which the concentration of serum creatinine and diuresis were studied. Results. Chronic foci of infection were found in 28 (70.0%) mothers of group I, in 5 (29.4%) — group II, in 6 (35.2%) — group III. Chorioamnionitis in group I — 10 (25%) cases, in group II–ІII — 6 (17.6%). The presence of CIF in the mother caused a significant increase in the size of the PDA on the first day of life in the group of HSPDA against groups II–III: 2.61±0.861 (2.3; 2–3.5) mm against 1.79±0.365 (1.7; 1.5–2) mm, p<0.001. Patent arterial duct with a diammeter of >2 mm on the first day of life in premature infants of group I from mothers with foci of infection was observed more often — 19 (67.9%) against 2(6.7%) of groups II–III (OR=10.56; CI: 1.9–58.53, p<0.005).

Item Type:	Article
Additional Information:	doi 10.15574/PP.2020.84.13
Uncontrolled Keywords:	гостре пошкодження нирок, хронічні вогнища інфекції матері, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока, недоношені діти. acute kidney injury, chronic foci of maternal infection, hemodynamically significant patent ductus arteriosus, premature infants.
Subjects:	Neonatology
Divisions:	Departments > Department of Pediatrics 2 (formerly - hospital pediatrics 1)
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	05 Mar 2021 08:43
Last Modified:	05 Mar 2021 08:43
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6297

Actions (login required)

View Item