Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодінамічно значущою артеріальною протокою

Борисова, Т.П. and Оболонська, О.Ю. and Сурков, Д.М. (2020) Гостре пошкодження нирок у недоношених дітей з гемодінамічно значущою артеріальною протокою. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина = Neonatology, Surgery and Perinatal Medicine, Т. 10 (№ 4). pp. 26-34. ISSN 2226-1230 (print), 2413-4260 (online)

Text Журнал №4(38) 2020 (3)-28-36.pdf Download (1MB)

Abstract

Вступ. Гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока (ГЗВАП) приводить до феномену «обкрадання» великого кола кровообігу і гіпоперфузії нирок, що може сприяти розвитку гострого пошкодження нирок (ГПН). Мета дослідження. Оцінити частоту та тяжкість ГПН за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з ГЗВАП. Матеріал і методи дослідження. Обстежено 74 недоношених дітей (гестаційний вік 29-36 тижнів), які знаходились на лікування у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених. Тривалість спостереження - десять діб з першої доби життя. Пацієнти були розподілені на три групи залежно від наявності відкритої артеріальної протоки та її гемодинамічної значущості: І група - 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група - 17 дітей з відкритою артеріальною протокою (ВАП) без гемодинамічних розладів, ІІІ група - 17 дітей з закритою артеріальною протокою. Клінічне обстеження та лікування недоношених новонароджених здійснювалось за загальноприйнятою методикою. При ГЗВАП для закриття артеріальної протоки використовували 32 недоношеним ібупрофен, 8 - рестриктивну інфузійну терапію. Ехокардіографія з доплерометрією виконувалася на 5-11 години життя і далі щодня для визначення ВАП, її розміру та гемодинамічної значущості. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН проводились за критеріями неонатальної модифікації KDIGO, для чого вивчались концентрація сироваткового креатиніну на першу, третю, п’яту, сьому, десяту добу та рівень діурезу кожні 6-12 годин. Результати дослідження. ГПН на третю добу життя діагностовано у 52,5 % дітей з ГЗВАП, що в 2,2 рази частіше, ніж у дітей з ВАП без гемодинамічної значущості (р<0,05) і в 4,4 рази частіше, ніж з закритою артеріальною протокою (р<0,007). На п'яту добу життя ГПН виявлено ще у двох дітей і загальна кількість їх збільшилася до 57,5%. На сьому та десяту добу життя ГПН у дітей з ГЗВАП зустрічалося частіше, ніж у дітей з закритою протокою (50,0 % проти 11,8 %, р<0,008, та 29,4 % проти 0 %, р<0,02, відповідно). Аналіз тяжкості ГПН показав вплив ГЗВАП на даний показник. Наявність ГЗВАП була фактором, який привів до розвитку ІІ стадії ГПН на третю та п'яту добу життя. Крім того, на тлі ГЗВАП частота ІІІ стадії ГПН зросла протягом чотирьох діб в 2,7 рази, при тому, що відсоток І-ІІ стадії ГПН знизився в півтора рази. Частота і тяжкість ГПН у дітей з ГЗВАП залежали від розміру артеріальної протоки. При ВАП діаметром до 2 мм на третю та п’яту добу життя відзначено у кожного п'ятого пацієнта лише I стадія ГПН, а на десяту добу життя - тільки у одного пацієнта. Між тим, у переважної кількості дітей з діаметром ВАП більше 2 мм діагностовано ГПН на третю, п’яту і сьому добу, лише на десяту добу життя кількість таких пацієнтів зменшилась в 1,3 рази. Але питома вага важкого ступеня ГПН практично не змінилася - II-III стадії ГПН на десяту добу спостерігалися в кожної другої дитини з великим діаметром ВАП. Рівень сироваткового креатиніну на третю та десяту добу прямо залежав від розміру ВАП на першу добу (ρ=0,493, р˂0,001 і ρ=0,432, р˂0,002, відповідно). При ГЗВАП дана залежність була більш вираженою (ρ=0,732, р˂0,001 і ρ=0,731, р ˂0,001, відповідно), ніж у групі з ВАП без гемодинамічної значущості (ρ=0,285, р>0,05 і ρ=0,324, р>0,05, відповідно). Концентрація сироваткового креатиніну напряму корелювала з добою закриття ВАП. Аналіз зв’язку швидкості закриття ВАП і наявності ГПН у групі ГЗВАП показав, що у разі пізнього закриття артеріальної протоки (на 3-5 добу життя) пошкодженням нирок страждали 16 (94,1 %) недоношених проти 1 (5,9 %) випадку серед дітей, у котрих протока закрилася у перші дві доби (OR = 36,57; CI: 4,02-332,34; р<0,001). Встановлений також тісний кореляційний зв'язок швидкості закриття ВАП і максимальної стадії ГПН (ρ=0,700, р˂0,001). Висновки. ГЗВАП сприяє розвитку ГПН у недоношених новонароджених. Діаметр та швидкість закриття артеріальної протоки визначають частоту, ступінь тяжкості ГПН у недоношених з ГЗВАП. Необхідні додаткові дослідження з метою ранньої діагностики ГПН у передчасно народжених дітей з ГЗВАП. Introduction. Hemodynamically significant patent ductus arteriosus (HSPDA) leads to the “steal” phenomenon of the systemic circulation and renal hypoperfusion, which can contribute to the development of acute kidney injury (AKI). Aim of the study. To assess the frequency and severity of AKI according to the criteria of neonatal modification of KDIGO in premature infants with HSPDA. Material and research methods. We examined 74 premature infants (gestational age 29-36 weeks) who were treated in the department of anesthesiology and intensive care of newborns. The duration of observation was ten days from the first day of life. The patients were divided into three groups depending on the presence of patent ductus arteriosus (PDA) and its hemodynamic significance: group I - 40 children with HSPDA, group II - 17 children with PDA without hemodynamic disorders, group III - 17 children with closed arterial duct. Clinical examination and treatment of premature infants was carried out according to the generally accepted methods. In HSPDA, ibuprofen was used to close the ductus arteriosus for 32 premature babies, and restrictive infusion therapy for 8 ones. Doppler echocardiography was performed at 5-11 hours of life and then daily to determine the PDA, its size and hemodynamic significance. Diagnosis and stratification of the severity of acute kidney injury were carried out according to the criteria of neonatal modification KDIGO, for which the concentration of serum creatinine was studied on the first, third, fifth, seventh, tenth days and the level of urine output every 6-12 hours. Research results. AKI on the third day of life was diagnosed in 52.5% of children with HSPDA, which is 2.2 times more often than in children with PDA without hemodynamic significance (p <0.05) and 4.4 times more often than with closed arterial duct (p<0.007). On the fifth day of life, AKI was detected in two more children and their total number increased to 57.5%. On the seventh and tenth days of life, AKI in children with HSPDA was more common than in children with a closed duct (50.0% versus 11.8%, p<0.008, and 29.4% versus 0%, p<0.02, respectively). Analysis of the severity of acute kidney injury showed the effect of HSPDA on this parameter. The presence of HSPDA was a factor that led to the development of stage II AKI on the third and fifth days of life. In addition, with HSPDA, the frequency of stage III AKI increased 2.7 times within four days, while the percentage of stages I-II AKI decreased by 1.5 times. The frequency and severity of AKI in children with HSPDA depended on the size of the ductus arteriosus. With PDA up to 2 mm in diameter, on the third and fifth days of life, AKI was diagnosed in every fifth patient of stage I only, and on the tenth day of life - only in one patient. Meanwhile, in the majority of children with a PDA diameter of more than 2 mm, AKI was diagnosed on the third, fifth and seventh days; only on the tenth day of life, the number of such patients decreased 1.3 times. But the proportion of severe acute kidney injury practically did not change - acute kidney injury of stages II-III was observed on the first day in every second child with a large PDA diameter. The serum creatinine level on the third and tenth days directly depended on the size of the PDA on the first day (ρ = 0.493, p˂0.001 and ρ = 0.432, p˂0.002, respectively). With HSPDA, this dependence was more pronounced (ρ = 0.732, p˂0.001 and ρ = 0.731, p˂0.001, respectively) than in the group with PDA without hemodynamic significance (ρ = 0.285, p<0.05 and ρ = 0.324, p>0.05, respectively). The serum creatinine concentration directly correlated with the closure time of the PDA. Analysis of the connection between the rate of closure of the PDA and the presence of AKI in the HSPDA group showed that in the case of late closure of the ductus arteriosus (at 3-5 days of life), 16 (94.1%) premature infants suffered from kidney damage versus 1 (5.9%) case among children, in which the duct closed in the first two days (OR = 36.57; CI: 4.02-332.34 p<0.001). A close correlation was also established between the rate of closure of the PDA and the maximum stage of the AKI (ρ = 0.700, p˂0.001). Conclusions. HSPDA contributes to the development of AKI in premature infants. The diameter and rate of closure of the ductus arteriosus determine the frequency and severity of AKI in premature infants with HSPDA. Additional research is needed to diagnose acute kidney injury in premature babies with HSPDA earlier.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.24061/2413-4260.X.4.38.2020.2
Uncontrolled Keywords:	недоношені діти; гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока; гостре пошкодження нирок. premature infants; hemodynamically significant patent ductus arteriosus; acute kidney injury.
Subjects:	Neonatology
Divisions:	Departments > Department of Pediatrics 2 (formerly - hospital pediatrics 1)
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	11 Mar 2021 14:17
Last Modified:	11 Mar 2021 14:17
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6315

Actions (login required)

View Item