Асоціації алелів HLA-DRB1 з розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю у пацієнтів зі СНІД

Шостакович-Корецька, Л.Р. and Литвин, К.Ю. and Волікова, О.О. (2018) Асоціації алелів HLA-DRB1 з розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю у пацієнтів зі СНІД. Вісник наукових досліджень (№ 2). pp. 165-169. ISSN 1681-276Х

Text Асоціації алелів HLA-DRB1 з розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю у пацієнтів зі СНІД.pdf Download (149kB)

Abstract

Складна ситуація з ВІЛ-інфекцією в Україні потребує комплексного підходу до вирішення складних питань веденняпацієнтів із ВІЛ/СНІД. Мета дослідження – визначити асоціації алелей HLA -DRB 1 із розвитком ВІЛ-інфекції та коморбідністю. Матеріали і методи. У дослідження було включено 70 пацієнтів із 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції, які перебували на амбу-латорному спостереженні у відділеннях Дніпропетровського обласного та міського центрів профілактики та боротьби зі СНІД(м. Дніпро). Більшість хворих склали чоловіки – 41 (58,6 %). Вік хворих коливався від 24 до 61 року та в середньому був(38,91±0,87) року. Типування DR В1-алелей проводили методом ПЛР варіантом сіквенсспецифічних праймерів (PCR-SSP ) звикористанням наборів HLA -ДНК-ТЕХ ДНК-Технологія (RU ). Окремо проаналізовано: туберкульоз (n=26) і церебральнийтоксоплазмоз (n=23), інші захворювання (ВІЛ – енцефалопатія, сепсис, генералізований кандидоз, герпетична інфекція, ЦМВхоріоретиніт, ВІЛ-кардіоміопатія) були об’єднані в групу інших (n=21). Статистичну обробку результатів дослідження прово-дили з використанням пакета прикладних програм STAT IST ICA v.6.1®.Результати досліджень та їх обговорення. У хворих з 4 клінічною стадією ВІЛ-інфекції найчастіше відзначали алелі локусівDRB 1*01 (25,7 %), DRB 1*04 (20,0 %), DRB 1*07 (27,1 %), DRB 1*11 (38,6 %), DRB 1*13 (18,6 %), DRB 1*15 (18,6 %), DRB 1*16(24,3 %). Алелі генів DRB 1*02, DRB 1*05, DRB 1*06, DRB 1*09, DRB 1*18 не виявлялись в жодному випадку. Встановлено тенденції до збільшення серед хворих із токсоплазмозом носіїв алелів DRB 1*01 (34,8 %), DRB 1*15 (26,1 %), DRB 1*16 (34,8 %),ніж при інших опортуністичних захворюваннях, 21,3 % (р=0,254 FET ), 14,9 % (р=0,330 FET ) і 19,1 % (р=0,234 FET ) відповідно.Ризик розвитку токсоплазмозу серед ВІЛ-позитивних пацієнтів з алелями DRB 1*13 був вірогідно нижче (р=0,012 FET ), а у носіїв алелів генів DRB 1*16 – вище, ніж при туберкульозі (р=0,032 FET ). Відмітною особливістю туберкульозу була більша частота носійства алелів гена DRB 1*13 (34,8 %) та DRB 1*08 (11,5 %) порівняно з іншими інфекціями. Гаплотип DRB 1*08 ви-являвся лише у хворих на туберкульоз ЦНС. Менший ризик розвитку туберкульозу, ніж інших захворювань (р=0,058) та токсоплазмозу (р=0,032) визначено у пацієнтів, які мали гаплотип DRB 1*16. Більш низька кількість CD4 в період 4 клінічної стадії ВІЛ була пов’язана з DRB 1*11, rs= -0,26; p<0,05, а зниження рівня CD4 в динаміці спостереження – з DRB 1*17 (rs= -0,26;p< 0,05). Найбільший рівень ВІЛ РНК спостерігався у носіїв алелів DRB 1*04 (rs=+0,26; p<0,05). Прогресуюча реплікація вірусув динаміці була пов’язана з наявністю DRB 1*03 ( rs= +0,42; p<0,001). При аналізі залежності термінів від виявлення ВІЛ-статусудо розвитку 4 клінічної стадії ВІЛ визначено, що пацієнти з варіантами алелів DRB 1*01 (rs=+0,29; p<0,05), DRB 1*07 (rs=+0,27;p<0,05) мають більш повільний розвиток ВІЛ-інфекції, що можна розцінювати як свого роду протекторну дію даних гаплотипів,навпаки, носії алелів DRB 1*15 (rs=-0,28; p<0,05) виявились більш прихильні до швидкого розвитку захворювання.Висновки. Типування алелів DR В1 HLA -класу II виявилось корисним для прогнозування розвитку ВІЛ-інфекції та коморбідності у пацієнтів із ВІЛ.

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.11603/2415-8798.2018.2.9130
Uncontrolled Keywords:	ВІЛ-інфекція; генотип; HLA-DR В1 алелі; коморбідність.
Subjects:	HIV infection
Divisions:	Departments > Department of Infectious Diseases
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	17 May 2021 10:48
Last Modified:	17 May 2021 10:48
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6512

Actions (login required)

View Item