Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку

Гуржій, О.В. (2021) Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку. Ендокринологія = Endokrynologia, 26 (2). pp. 199-204. ISSN 2524-0439 (Online), 1680-1466 (Print)

Text 609-Текст статті-1067-1-10-20210712 (1).pdf Download (235kB)

Abstract

Оскільки варіабельність глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) значно нижча порівняно з глюкозою плазми, його визначення використовують для діагностики й оцінки ступеня компенсації цукрового діабету (ЦД). При аналізі результатів дослідження необхідно враховувати наявність супутньої патології в пацієнта, яка може вплинути на рівень HbA1c. Мета. На прикладі клінічного випадку (пацієнт із вітамін В12- дефіцитною анемією) проаналізувати важливість врахування аналітичної та клінічної інтерференції при трактуванні результатів дослідження HbA1c і встановленні діагнозу. Опис випадку. У статті представлено аналіз клінічного випадку пацієнта з вітамін В12-дефіцитною анемією і супутнім підвищенням рівня HbA1c. Помилкове трактування отриманих результатів дослідження супроводжувалось подальшою помилковою діагностичною та лікувальною тактикою. Проведено аналіз клінічної симптоматики, представлено патологічні зміни в результатах додаткових обстежень, проведено диференційну діагностику анемій, наведено динаміку показників після лікування. Дискусія. У статті проаналізовано чинники, що впливають на рівень HbA1c на етапі вимірювання. Ці чинники пов’язані з особливостями методу, що застосовується, та відносяться до аналітичних інтерференцій. Також проаналізовано чинники, які необхідно враховувати при інтерпретації результатів дослідження: фізіологічні або патологічні особливості пацієнта. Ця група чинників відноситься до клінічних інтерференцій. У цьому випадку результат визначення HbA1c коректний, проте у зв’язку з фізіологічними або патологічними особливостями самого пацієнта традиційне цільове значення HbA1c, на яке орієнтується клініцист, для цього пацієнта не застосовується. Висновки. Для встановлення діагнозу або оцінки ступеня компенсації ЦД у пацієнтів із супутньою анемією, після недавньої крововтрати або переливання крові, на тлі гемодіалізу, терапії еритропоетином слід використовувати тільки визначення рівня глюкози в плазмі крові. Поскольку вариабельность гликозилированного гемоглобина (HbA1c) значительно ниже по сравнению с глюкозой плазмы, его определение используют для диагностики и оценки степени компенсации сахарного диабета (СД). При анализе результатов исследования необходимо учитывать наличие сопутствующей патологии у пациента, которая может повлиять на уровень HbA1c. Цель. На примере клинического случая (пациент с витамин В12-дефицитной анемией) проанализировать важность учета аналитической и клинической интерференции при трактовке результатов исследования HbA1c и постановке диагноза. Описание случая. В статье представлен анализ клинического случая пациента с витамин В12-дефицитной анемией и сопутствующим повышением уровня HbA1c. Неверная трактовка полученных результатов обследования сопровождалась дальнейшей неверной диагностической и лечебной тактикой. Проведен анализ клинической симптоматики, представлены патологические изменения в результатах дополнительных обследований, проведена дифференциальная диагностика анемий, представлена динамика показателей после лечения. Дискуссия. В статье проанализированы факторы, влияющие на уровень HbA1c на этапе измерения. Эти факторы связаны с особенностями применяемого метода и относятся к аналитическим интерференциям. Также проанализированы факторы, которые необходимо учитывать при интерпретации результатов исследования: физиологические или патологические особенности пациента. Эта группа факторов относится к клиническим интерференциям. В этом случае результат определения HbA1c корректный, однако в связи с физиологическими или патологическими особенностями самого пациента традиционное целевое значение HbA1c, на которое ориентируется клиницист, для данного пациента не применяется. Выводы. Для постановки диагноза или оценки степени компенсации СД у пациентов с сопутствующей анемией, после недавней кровопотери или переливания крови, на фоне гемодиализа, терапии эритропоэтином следует использовать только определение глюкозы в плазме крови. Ключевые слова: Abstract. Introduction. Since the variability of glycosylated hemoglobin (HbA1c) is significantly lower compared to plasma glucose, its determination is used to diagnose and assess the degree diabetes mellitus (DM) compensation. When analyzing the study results, it is necessary to take into account the presence of concomitant pathology in the patient, which can affect the level of HbA1c. Aim. To analyze the importance of taking into account analytical and clinical interference when interpreting the results of the study of HbA1c and making a diagnosis on the example of a clinical case (a patient with vitamin В12-deficient anemia). Description of the case. The article presents an analysis of a clinical case of a patient with vitamin В12-deficiency anemia and a concomitant increase in the level of HbA1c. The incorrect interpretation of the obtained examination results was accompanied by further incorrect diagnostic and therapeutic tactics. Clinical symptoms were analyzed, pathological changes in the results of additional examinations were presented, differential diagnosis of anemia was carried out. The dynamics of indicators after treatment is presented. Discussion. The factors influencing the HbA1c level at the measurement stage were analyzed. These factors are associated with the peculiarities of the applied method and refer to analytical interferences. Factors which must be taken into account when interpreting the research results were also analyzed: the physiological or pathological characteristics of the patient. This group of factors is referred to clinical interferences. In this case, the result of determining HbA1c is correct, however, due to the physiological or pathological characteristics of the patient himself, the traditional target value of HbA1c, which focused on clinician, does not apply to this patient. Conclusions. To diagnose or assess the degree of DM compensation in patients with concomitant anemia, after recent blood loss or blood transfusion, against the background of hemodialysis, erythropoietin therapy, only the determination of glucose in blood plasma should be used.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.31793/1680-1466.2021.26-2.199
Uncontrolled Keywords:	цукровий діабет, глікозильований гемоглобін, анемія, аналітична інтерференція, клінічна інтерференція; сахарный диабет, гликозилированный гемоглобин, анемия, аналитическая интерференция, клиническая интерференция; : diabetes mellitus, glycated hemoglobin, anemia, analytical interference, clinical interference.
Subjects:	Endocrinology
Divisions:	Departments > Department of Endocrinology
Depositing User:	Елена Шрамко
Date Deposited:	26 Aug 2021 12:17
Last Modified:	26 Aug 2021 12:17
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6847

Actions (login required)

View Item