Кузьміна, Г.П. (2021) Потенційні можливості клінічної оцінки пацієнта з ANCA-асоційованим системним васкулітом. Український ревматологічний журнал = Украинский ревматологический журнал = Ukrainian journal of rheumatology, № 3 (85). pp. 32-39. ISSN 1607-2669 (print); 2707-6970 (online)
Text
УКРАЇНСЬКИЙ РЕВМАТОЛОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ • № 3 (85) • 2021_ 33-39-Г.П. Кузьміна.pdf Download (390kB) |
Abstract
Відсутність біомаркера для виявлення рецидивуючого або стійкого захворювання викликає ризик зростання захворюваності, рецидивів і смертності у зв’язку з обмеженням контролю хвороби або негативного впливу на пацієнта потенційно небезпечної терапії. Мета дослідження: вивчити дані з ідентифікації нових маркерів — кандидатів на основі аналізу інноваційних аналітичних інструментів, покращення розуміння імунопатогенезу і кінцевої мети лікування АNCA (антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла)-асоційованих васкулітів. Матеріали іметоди дослідження.Уроботі представлені проблемні питання, присвячені ролі АNCA при АNCAасоційованних васкулітах з акцентом на особливостях клінічних фенотипів носіїв PR3- і MPO-ANCA, рецидивів на основі проведеного інформаційного пошуку в Medline та PubMed даних, опублікованих в останні 3 десятиріччя. Результати і обговорення. За останні 25 років досягнуто значного прогресу в розробці методики виявлення ANCA. Це стосується досягнень у характеристиці антигена, стандартизації аналізів ANCA, включенні ANCA в номенклатуру і класифікаційні пропозиції і в технології. Консенсусні заяви щодо тестування ANCA мали обґрунтування з урахуванням різних варіацій стосовно їх оцінки. Відкриття ANCA було важливим етапом у діагностиці і лікуванні для пацієнтів з клінічними синдромами гранулематозного поліангіїту (ГПА) або мікроскопічного поліангіїту (МПА). Відповідно до міжнародних документів з визначення й оцінки результатів тестування ANCA, привизначенні даних аутоантитіл вусіх пацієнтів застосовується метод реакції імунної флуоресценції (РНІФ). Потім зметою класифікації захворювань була рекомендована специфічність ANCA до PR3 або MPO. Це зумовлено тим, що різниця в генетиці, патогенезі, факторах ризику, відповіді на лікування і результатах більше відповідає типу PR3 або MPO-ANCA, а не клінічному діагнозу. Ризик рецидиву тісно пов’язаний з типом захворювання, а не з типом ANCA. У МРО-ANCA+ пацієнтів з ГПА частота рецидивів така ж, як у PR3-ANCA+ у пацієнтів. При зміні стратегії лікування слід спиратися на комплексне клінічне обстеження, а не на результати ANCA. Значення ANCA як предиктора рецидиву не визначено та не доведено, негативні результати тестів наANCA не виключають активної фази захворювання. Рекомендована регулярна комплексна клінічна оцінка стану пацієнта, для якої слід застосовувати високоінформативні клінічні індекси — BVAS, індекс пошкодження (Vasculitis Damage Index — VDI), ступеня захворювання (Disease Extent Index) та 5-факторну шкалу (Five Factor Score). Висновки. Відсутність біомаркера для виявлення рецидивуючого або стійкого захворювання викликає ризик зростання захворюваності, рецидивів і смертності узв’язку з обмеженням контролю хвороби або негативного впливу напацієнта потенційно небезпечної терапії. Отже, існує необхідність урозробці функціонального біомаркера, який відповідатиме можливостям стратифікації ризику і персоніфікації лікування. Активація альтернативного шляху комплемента має фундаментальне значення для розвитку захворювання, а продукти розпаду в сечі є потенційним біомаркером васкуліту нирок. Резюме.Отсутствие биомаркера для выявления рецидивирующего илиустойчивого заболевания создает риск роста заболеваемости, рецидивов и смертности в связи с ограничением контроля болезни или негативного воздействия на пациента потенциально небезопасной терапии. Цель исследования: изучить данные по идентификации многообещающих новых маркеров кандидатов на основе анализа инновационных аналитических инструментов, улучшенного понимания иммунопатогенеза и конечных целей лечения АNCA (антинейтрофильные цитоплазматические антитела)-ассоциированных васкулитов. Материалы и методы. В работе представлен обзор литературы, посвященный роли АNCA при АNCA-ассоциированных васкулитах с акцентом на особенностях клинических фенотипов носителей PR3- и MPO-ANCA, рецидивов, на основании проведенного поиска англоязычных статей в базах Medline и PubMed, опубликованных в последние 3 десятилетия. Результаты и обсуждение. За последние 25 лет достигнут значительный прогресс в разработке методики выявления ANCA. Это касается достижений в характеристике антигена, стандартизации анализов ANCA, включении ANCA в номенклатуру и классификационные предложения и в технологии. Консенсусные заявления по тестированию ANCA имели обоснования с учетом различных вариаций относительно их оценки. Открытие ANCA было важным этапом в диагностике и лечении пациентов с клиническими синдромами гранулематозного полиангиита (ГПА) или микроскопического полиангиита (МПА). Согласно Международным документам по определению и оценке результатов тестирования ANCA, при выявлении данных аутоантител у всех пациентов применяется метод реакции иммунной флуоресценции (РНИФ). Затем с целью классификации заболеваний была рекомендована специфичность ANCA к PR3 или MPO. Это обусловлено тем, что разница в генетике, патогенезе, факторах риска, ответе на лечение и результатах больше соответствует типу PR3 или MPO-ANCA, а не клиническому диагнозу. Риск рецидива тесно связан с типом заболевания, а не с типом ANCA. У МРО-ANCA+ пациентов с ГПА частота рецидивов такая же, как и у PR3-ANCA+ пациентов. При изменении стратегии лечения следует базироваться на комплексном клиническом обследовании, а не на результатах ANCA. Значение ANCA как предиктора рецидива не определено и не подтверждено, негативные результаты тестов на ANCA не исключают активной фазы заболевания. Рекомендуется регулярная комплексная клиническая оценка состояния пациента, для которой следует применять высокоинформативные клинические индексы — BVAS, индекс повреждения (Vasculitis Damage Index — VDI), степени заболевания (Disease Extent Index) и 5-факторная шкала (Five Factor Score). Выводы. Отсутствие соответствующего биомаркера для выявления рецидивирующего или устойчивого заболевания вызывает риск повышения заболеваемости, рецидивов и смертности в связи с ограничением контроля болезни или негативного воздействия на пациента потенциально опасной терапии. Таким образом, существует необходимость в разработке функционального биомаркера, который будет отвечать возможностям стратификации риска и персонификации лечения. Активация альтернативного пути комплемента имеет фундаментальное значение для развития заболевания, а продукты распада в моче являются потенциальным биомаркером васкулита почек. Abstract. The lack of an appropriate biomarker to detect a recurrent or persistent disease creates a risk of increased morbidity, relapses and mortality due to restriction of disease control or negative impact on the patient of potentially dangerous therapy. The purpose of the study: to study data on the identification of several new markers — candidates based on the study of innovative analytical tools, improving understanding of the basis of immunopathogenesis and the ultimate goal of treating ANCA-associated vasculitis. Materials and methods. This paper presents problematic issues related to the role of the ANCA in ANCA-associated vasculitis with an emphasis on the features of the clinical phenotypes of PR3 and MPO-ANCA carriers, relapses based on information searches conducted in Medline and PubMed published in the last 3 decades. Results and discussions. Over the past 25 years, a significant progress has been made in the development of a technique for the detection of antinetrophilic cytoplasmic antibodies (ANCA). This applies to advances in antigen characterization, standardization of ANCA analyses, inclusion of ANCA in nomenclature and classification proposals, and anCA technology. The consensus statements regarding the ANCA testing had some justification given the different variations in relation to their evaluation. The discovery of ANCA among patients with clinical HPA or IPA syndromes was an important step in the diagnosis and treatment of the condition. In accordance with international documents with the definition and evaluation of ANCA test results, when determining this group of autoantibodies in all patients, the method of reaction of immune fluorescence (RNIF) is used. Recently, the specificity of ANCA to PR3 or MPO has been recommended for the purpose of classifying diseases. This is due to the fact that the difference in genetics, pathogenesis, risk factors, treatment responses and results are more consistent with type PR3 or MPO-ANCA, in a non-clinical diagnosis. The risk of relapse is more closely related to the type of disease, rather than the type of ANCA. In MRO-ANCA+ patients with GPA, the frequency of relapses is the same as in PR3- ANCA+ in patients with GPA. When changing the treatment strategy, it is necessary to rely on a comprehensive clinical examination, and not on the results of the ANCA definition. The value of an ANCA as a predictor of relapse has not been determined and has not been proven, negative results of an ANCA tests do not exclude the presence of an active phase of the disease. A regular comprehensive clinical evaluation of the patient’s condition is recommended, for which it is proposed to use such highly informative clinical indices as BVAS, damage index (VDI), disease degree (Disease Extent Index) and 5-factor scale (Five Factor Score). Conclusions. The lack of an appropriate biomarker to detect a recurrent or persistent disease creates a risk of increased morbidity, relapses and mortality due to restriction of disease control or negative impact on the patient of potentially dangerous therapy. Thus, there is a need to develop a functional biomarker that will meet the risks stratification and personification of treatment. Activation of an alternative pathway of the compliment is fundamental for the development of the disease, and the decomposition products in the urine are the potentіal biomarker of kidney vasculitis.
Item Type: | Article |
---|---|
Uncontrolled Keywords: | системний васкуліт, антинейтрофільні цитоплазматичні антитіла, діагностика, предиктори; системный васкулит, антинейтрофильные цитоплазматические антитела, диагностика, предикторы; systemic vasculitis, antineutrophil cytoplasmic antibodies, diagnostics, predictors. |
Subjects: | Internal Medicine |
Divisions: | Faculty of Postgraduate Education > Department of Therapy, cardiology and family medicine FPE |
Depositing User: | Елена Шрамко |
Date Deposited: | 26 Oct 2021 13:11 |
Last Modified: | 26 Oct 2021 13:11 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/7022 |
Actions (login required)
View Item |