Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій

Кріштафор, Д.А. and Клигуненко, О.М. and Кравець, О.В. and Єхалов, В.В. and Лященко, О.В. (2021) Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій. Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний = Emergency Medicine (№ 6). pp. 28-34. ISSN 2224-0586 (print), 2307-1230 (online)

Text Вентиляція легень у хворих242324-Article Text-558130-1-10-20211026.pdf Download (217kB)

Abstract

Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є найпоширенішою групою травм у постраждалих, які надходять до відділень невідкладної допомоги. До 20 % пацієнтів з ушкодженням головного мозку потребують ендотрахеальної інтубації та механічної вентиляції легень, тривалість якої вірогідно довша, ніж у пацієнтів неневрологічного профілю. У таких пацієнтів вища частота розвитку гострого респі- раторного дистрес-синдрому та вентилятор-асоційованої пневмонії, а відлучення від респіратора та екстубація супроводжуються значними труднощами. При цьому пацієнти з ЧМТ часто виключаються з рандомізованих досліджень, а міжнародні керівництва з лікування тяжкої ЧМТ не викладають чітких рекомендацій щодо стратегій вентиляції. Аналіз літературних джерел дозволив виділити сучасні принципи респіраторної підтримки при тяжкій ЧМТ, які включають: інтубацію трахеї при оцінці за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів; ранню механічну вентиляцію; підтримання PaO 2 у межах 80–120 мм рт.ст. (SaO 2 ≥ 95 %), PaCO 2 — 35–45 мм рт.ст.; дихальний об’єм ≤ 8 мл/кг; частоту дихання ≈ 20/хв; PEEP ≥ 5 см H 2 O; піднесений на 30° головний кінець ліжка; седацію при поганій синхронізації з респіратором; відлучення від респіратора через застосування допоміжних режимів вентиляції; екстубацію при досягненні 3 балів за шкалою VISAGE; ранню (до 4 діб) трахеостомію при прогнозованих труднощах з екстубацією. Traumatic brain injury is the most common group of injuries among victims admitted to the emergency departments. Up to 20 % of individuals with brain damage require endotracheal intubation and mechanical ventilation, the duration of which is significantly longer than in non-neurological patients. Such patients have a higher incidence of acute respiratory distress syndrome and ventilator-associated pneumonia, and weaning and extubation are associated with significant difficulties. However, patients with traumatic brain injury are often excluded from randomized trials, and international guidelines for the treatment of severe traumatic brain injury do not provide clear ventilation strategies. Analysis of the literature allowed us to identify modern principles of respiratory support in severe traumatic brain injury, which include: tracheal intubation in Glasgow coma scale score of ≤ 8 points; early mechanical ventilation; PaO2 in the range of 80–120 mm Hg (SaO2 ≥ 95 %), PaCO2 — 35–45 mm Hg; tidal volume ≤ 8 ml/kg; respiratory rate ≈ 20/min; PEEP ≥ 5 cm H2O; head elevation by 30°; sedation in poor synchronization with the respirator; weaning from the respirator through the use of support ventilation modes; extubation when reaching 3 points on the VISAGE scale; early (up to 4 days) tracheostomy in predicted extubation failure.

Item Type:	Article
Additional Information:	http://dx.doi.org/10.22141/2224-0586.17.6.2021.242324
Uncontrolled Keywords:	черепно-мозкова травма, респіраторна підтримка, механічна вентиляція легень, огляд. traumatic brain injury, respiratory support, mechanical ventilation, review.
Subjects:	Anesthesiology and Intensive care
Divisions:	Faculty of Postgraduate Education > Department of Anesthesiology, Intensive Care and Emergency Medicine states FPE
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	22 Dec 2021 11:57
Last Modified:	22 Dec 2021 11:57
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/7252

Actions (login required)

View Item