Definition of the dependence of QTc interval prolongation on glycemic control in patients with type 2 diabetes mellitus

Pertseva, N.O. and Moshenets, K.I. (2022) Definition of the dependence of QTc interval prolongation on glycemic control in patients with type 2 diabetes mellitus. Медичні перспективи = Medicni perspektivi, Т. 27 (№ 1). pp. 58-64. ISSN 2307-0404

Text Перцева Мошенец.pdf Download (353kB)

Abstract

The aim of the study: to assess the impact of glucose variability on the duration of QTc interval in patients with diabetes mellitus type 2. 68 patients with type 2 diabetes mellitus (DM) and glycosylated hemoglobin (HbA1c) level ≤10% were examined. Of them – 37 (54.4 %) of men and 31 (45.6 %) of women. The average age – 46.0 (43.0; 54.0) years, the duration of DM type 2 – 7.0 (5.0; 9.0) years. Patients were divided into 2 groups according to HbA1c level: group 1 (n = 31) with HbA1c <7 % and group 2 (n = 37) with HbA1c ≥7 %. The control group consisted of 10 practically healthy people, compared by gender and age. The duration of the QTc interval was calculated automatically by Bazett's formula from 24-hour Holter electrocardiogram (ECG) recordings. Moreover, the percentage of cases of exceeding the QTc threshold over 450 ms (QTc>450) was also calculated. Simultaneously with 24-hour Holter monitoring, the continuous glucose monitoring was performed, using iPro2 system (Medtronic MiniMed, USA). The maximum value of glycemia (Gmax), the minimum value of glycemia (Gmin), as well as indicators of glycose variability (GV) were analyzed: standard deviation of mean glycemia (SD) and glycemia range (GR). The duration of daily QTc and the value of QTc> 450 in patients with type 2 DM were significantly greater compared with the control group (p<0.05) and did not depend on the HbA1c level. In type 2 DM patients without recorded hypoglycemic episodes, the characteristics of QTc did not differ from the results of the control group (p>0.05). At the time of the hypoglycemic episode, the QTc duration in patients with type 2 DM significantly increased compared with the average daily value of QTc in the same patients – 487 (466; 519.5) ms against 436.5 (431; 452) ms (p<0.001). A strong correlation between QTc duration and the presence of hypoglycemia was determined (rs=0.78; p=0.023). QTc duration also correlated with GR (rs=0.23; p=0.016) and SD (rs=0.21; p=0.021). Therefore, it was found that in patients with type 2 diabetes, the prolongation of QTc duration is associated with high glycemic fluctuations and hypoglycemia (p <0.05) regardless of the HbA1c level. Мета дослідження – оцінити вплив варіабельності глікемії на тривалість інтервалу QTc у хворих на цукровий діабет 2 типу. Обстежено 68 хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу з рівнем глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) ≤10 %. З них – 37 (54.4 %) чоловіків та 31 (45.6 %) жінка. Середній вік хворих – 46,0 (43,0; 54,0) років, тривалість ЦД 2 типу 7,0 (5,0; 9,0) років. Пацієнти були розподілені на 2 групи за рівнем НвА1с: група 1 (n=31) з НвА1с <7 % та група 2 (n=37) з НвА1с ≥7 %. Група контролю включала 10 практично здорових людей, порівняних за статево-віковими характеристиками. Визначення тривалості інтервалу QTc відбувалось автоматично за формулою Bazett під час аналізу 24-годинного запису Холтерівського моніторування електрокардіограми (ЕКГ). Додатково визначали відсоток випадків перевищення порогу QTc більше 450 мс (QTc>450). Одночасно з Холтерівським моніторуванням ЕКГ виконувалось тривале моніторування глікемії системою iPro2 (Medtronic MiniMed, USA). Аналізувались максимальне значення глікемії (Гмакс), мінімальне значення глікемії (Гмін), а також показники варіабельності глікемії (ВГ): стандартне відхилення середньої глікемії (SD) та розмах глікемії (РГ). Тривалість добового QTс та показник QTс>450 у хворих на ЦД 2 типу були значуще більшими в порівнянні з групою контролю (p<0,05) і не залежали від рівня HbA1c. У хворих на ЦД 2 типу без зафіксованих гіпоглікемічних епізодів характеристики QTс не відрізнялись від результатів в контрольній групі (p>0,05). В момент гіпоглікемічного епізоду тривалість QTс хворих на ЦД 2 типу суттєво зростала в порівнянні з середньодобовим значенням QTс у цих же хворих – 487 (466; 519,5) мс проти 436,5 (431; 452) мс (p<0,001). Встановлено сильний кореляційний зв’язок тривалості QTc з наявністю гіпоглікемії (rs= 0,78; p=0,023). Також тривалість QTc корелювала з РГ (rs=0,23; p=0,016) та SD (rs=0,21; p=0,021). Отже визначено, що у хворих на ЦД 2 типу незалежно від рівня HbA1c подовження QTc обумовлюється високими коливаннями глікемії та гіпоглікемією (p<0,05).

Item Type:	Article
Additional Information:	https://doi.org/10.26641/2307-0404.2022.1.254326
Uncontrolled Keywords:	diabetes mellitus type 2, QTc interval, glucose variability. цукровий діабет 2 типу, інтервал QTc, варіабельність глікемії.
Subjects:	Endocrinology
Divisions:	Departments > Department of Endocrinology University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Анастасия Жигар
Date Deposited:	08 Jun 2022 11:39
Last Modified:	08 Jun 2022 11:39
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/7595

Actions (login required)

View Item