Dubossarska, Yu.O. and Puziy, Ye.O. (2022) Histological features of the infectious and inflammatory state of the placenta in women with preterm premature rupture of membranes depending on the duration of the interval between membrane rapture and delivery and other factors. Вісник проблем біології і медицини = Bulletin of problems biology and medicine, Вип. 3 (166). pp. 168-173. ISSN 2077-4214 (Print), 2523-4110 (Online)
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
24-min.pdf Download (324kB) |
Abstract
A study was conducted to histologically evaluate the infectious and inflammatory state of the placenta in women with preterm premature rupture of membranes (pPROM) and its relationship with the duration of the interval between membrane rapture and delivery, the level of expression of antimicrobial peptides (β-2-defensins) and other factors of the course of pregnancy and labour. There were examined 56 women of the main group, whose pregnancy was complicated by pPROM at 23-36 weeks of pregnancy and 20 pregnant women of the control group with intact fetal membranes, who subsequently gave birth to full-term babies. The study included anamnesis, study of the course of pregnancy, labour and postpartum period, clinical and laboratory parameters of the mother, including the level of expression of antimicrobial peptides (ß-2-defensins) in the blood serum, functional status of the newborn, histological examination of the placenta. It was found that in the morphological study of placentas in women with pregnancy complicated by pPROM, in most cases (85.7%) signs of placental insufficiency were found, of which in a quarter of cases (25.0%) the insufficiency was acute, which was closely associated with perinatal mortality. The frequency of lesions of various elements and structures of the placenta, membranes and umbilical cord of infectious and inflammatory nature significantly depended on the duration of the interval between membrane rapture and delivery. The average level of expression of ß-2-defensins in the blood of pregnant women with pPROM was reduced by 1.4 times compared to healthy pregnant women and inversely correlated with both the acute course of placental insufficiency and funiculitis and simultaneous damage to several elements and structures of the placenta. Мета дослідження – оцінити гістологічні особливості посліду у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, та їх зв’язки з тривалістю безводного проміжку, рівнем експресії антимікробних пептидів (β-2-дефензинів) та іншими факторами перебігу вагітності та пологів. Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 56 жінок основної групи, у яких вагітність ускладнилася передчасним розривом плодових оболонок (ПРПО) на 23-36 тижні вагітності та 20 вагітних жінок контрольної групи з цілим плодовим міхуром, які згодом народили доношених дітей. Дослідження включало збір анамнезу, вивчення перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, клініко-лабораторні показники матері, в тому числі рівень експресії антимікробних пептидів (ß-2-дефензинів) у сироватці крові, функціональний стан новонародженої дитини, гістологічне дослідження посліду. При гістологічному дослідженні посліду визначали ознаки інфікування та запалення, плацентарної недостатності, наявність компенсаторно-пристосувальних реакцій. Результати. Перебіг недоношеної вагітності, ускладнений ПРПО, обумовив високу частоту перинатальних втрат. Не виявлено достовірного зв’язку між станом новонароджених дітей та тривалістю безводного проміжку; показники в цілому відповідали оцінкам, характерним для недоношених дітей і корелювали з гестаційним віком дитини. Аналіз локалізацій інфекційно-запальних змін у послідах жінок з ПРПО показав високу частоту ураження плодових оболонок, про що свідчить виявлення ознак гнійно-некротичного мембраніту у понад половини спостережень 57,1%, особливо при збільшенні тривалості безводного проміжку (понад 70% випадків). Висновки. Встановлено, що при морфологічному дослідженні плацент у жінок з недоношеною вагітністю, ускладненою передчасним розривом плодових оболонок, в більшості випадків (85,7%) виявлено ознаки плацентарної недостатності, з яких в чверті випадків (25,0%) недостатність мала гострий перебіг, що тісно асоціювалось з перинатальною смертністю. Частота ураження різних елементів і структур плаценти, плодових оболонок і пуповини інфекційно-запального характеру достовірно залежала від тривалості безводного проміжку. Середній рівень експресії ß-2-дефензинів у крові вагітних з передчасним розривом плодових оболонок був зниженим в 1,4 рази порівняно зі здоровими вагітними та зворотно корелював як з гострим перебігом плацентарної недостатності, так і з фунікулітом та одночасним ураженням кількох елементів та структур посліду.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI 10.29254/2077-4214-2022-3-166-168-173 |
| Uncontrolled Keywords: | preterm premature rupture of membranes, histological examination of placenta, interval between membrane rapture and delivery, expression of beta-2-defensins. передчасний розрив плодових оболонок, гістологічне дослідження посліду, безводний проміжок, експресія бета-2-дефензинів. |
| Subjects: | Obstetrics Gynecology |
| Divisions: | Faculty of Postgraduate Education > Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE |
| Depositing User: | Анастасия Жигар |
| Date Deposited: | 07 Nov 2022 07:46 |
| Last Modified: | 07 Nov 2022 07:46 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/7902 |
Actions (login required)
 |
View Item |
