Клініко-економічне обґрунтування використання N-хлортаурину за умов гострого перитоніту (клініко-експериментальне дослідження)

Кузьміних, С.С. (2023) Клініко-економічне обґрунтування використання N-хлортаурину за умов гострого перитоніту (клініко-експериментальне дослідження). ["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined] thesis, МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ, ДНІПРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ.

[img] Text
Дисертація_Кузьміних СС.pdf

Download (4MB)

Abstract

На підставі проведеного мікробіологічного, клінічного та фармакоекономічного аналізу особливостей детоксикуючої активності досліджуваної комбінації таурину з гіпохлоридом натрію обґрунтовані шляхи оптимізації інфузійної терапії у хворих на гострий перитоніт. Робота виконана згідно плану науково-дослідних робіт кафедри фармакології Дніпровського державного медичного університету та є фрагментом науково-дослідницької роботи на тему: «Системна фармакологія неопіоїдних анальгетиків та засобів медикаментозного захисту мозку в умовах патологічних станів» (ДР №0114U000935) та кафедри загальної хірургії, хірургії 3 та ортопедії і травматології ФПО Дніпровського державного медичного університету «Удосконалення діагностично-лікувальних методів у лікуванні хворих на гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини» (ДР №0115U001192). Дизайн дослідження представляє комплексіний підхід визначення мікробіологічного профілю N-хлортаурину в перитонеальному ексудаті, переносимість N-хлортаурину у здорових добровольців, клінічна ефективність детоксикуючої терапії у хворих на гострий перитоніт та економічні переваги використання нового детоксикуючого інфузійного розчину. Визначення мікробіологічного профілю вторинного перитоніту проводився основним методом - культуральним. Для дослідження відбирали перитонеальний ексудат. Забір матеріалу проводився на під час хірургічного втручання стерильним шприцом в кількості 10-15 мл. Отриманий біологічний матеріал в найкоротші строки засівали на стандартний комплект поживних середовищ. Для селективного виділення стафілококів використовували сольовий агар (Фармактив, Україна) з емульсією яєчного жовтка (Hi-Media, Індія). Для виділення представників сімейства Enterobacteriaceae та ряду інших грам-негативних мікроорганізмів використали середовище Ендо (Фармактив, Україна). Колумбійський агар з 5% овечої крові (bioMerieux, Франція) використали для культивації вибагливих мікроорганізмів та визначення гемолітичної активності. Культивацію грибів проводили на агарі Сабуро з хлорамфеніколом. Засіяні чашки Петрі інкубували в термостаті протягом 24-72 год. при 37°С та витримали за кімнатної температури до 5 діб. Кількість мікроорганізмів оцінювали в КУО/мл. Отримані культури мікроорганізмів фарбували за методом Грама. Ідентифікація мікроорганізмів проводилася з урахуванням морфологічних, тинкторіальних, культуральних та біохімічних властивостей. Для ідентифікації використали набори Mikro-La-Test, всі досліди з ідентифікації проводили в 3-кратному повторенні. У клінічне дослідження було включено 104 пацієнти з гострим перитонітом. Пацієнти на основі методу простої рандомізації у співвідношенні 1:1 були розподілені в основну групу - 52 хворих і контрольну - 52 хворих.. Всі дослідження відповідали основним положенням International Ethical Guidelines for Health-related Research Involving Humans, Fourth Edition. Підставою для встановлення діагнозу гострого перитоніту (після виключення іншої хірургічної патології) в приймальному відділенні хірургічного стаціонару виявлення ознак клінічної картини (скарги на біль у животі, як у спокої, так і при пальпації, позитивні перитонеальні симптоми), даних лабораторного дослідження (лейкоцитоз, можливо зі зрушенням лейкоформули вліво, та інтраопераційної ревізії органів черевної порожнини (гіперемії) та (або) парієтальної очеревини, виявлення фібрину та (або) патологічного випіту у черевну порожнину). Пацієнти на основі методу простої рандомізації в співвідношенні 1:1 були розподілені в основну і контрольну групу (по 52 хворих в кожній). Пацієнти контрольної групи отримували виключно базисну терапію захворювання згідно Уніфікованому клінічному протоколу первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги при гострому перитоніті (ГП). Усі випробувані на тлі специфічного лікування (лапаротомія, санація, дренування черевної порожнини, антибактеріальна терапія) як дезінтоксикаційну терапію отримували кристалоїди, реамберин 400 мл внутрішньовенно 1 раз на добу, ГЕК 400 мл в вену 1 раз на добу, лотрен – 200 мл 1 раз на добу. При цьому пацієнтам основної групи додатково призначався розчин фіксованої комбінації гіпохлориту натрію з таурином, який вводили внутрішньовенно, крапельно, повільно зі швидкістю 20-40 кап/хв (приблизно 3-3,5 мл/хв) по 400 мл двічі на добу через 12 годин протягом 3 діб. В рамках дослідження була також проведена фармакоекономічна оцінка використання інфузійного розчину N-хлортаурину згідно показників клінічної ефективності, а саме, детоксикуючих властивостей нового інфузійного розчину. При проведені мікробіологічного дослідження встановлено, що збудники вторинного перитоніту показали варіабельну чутливість до антибіотиків. Насторожує висока доля продуцентів-AmpC серед Enterobacteriaceae – 41,17%. Продуценти карбапенемаз серед Enterobacteriaceae зустрічались в меншій пропорції, проте, безумовно, можна очікувати суттєвий негативний прогноз для носіїв згаданих ізолятів. Серед культур каталазо-негативних коків не було високорезистентних, проте серед ізолятів S. aureus виявлено MRSA (фенотипово). Збудники вторинного перитоніту показали хорошу чутливість до антисептику N-хлортаурину. Бактерицидна активність речовини була суттєво вищою в кислому рН – 5,0. Зареєстровано значущий постмікробіцидний ефект. Відмічено достовірне покращення хіміотерапевтичної чутливості серед представників Enterobacteriaceae після сублетального контакту з розчином антисептику. Перед використанням N-хлортаурином в клінічних умовах, проводилось дослідження перенгосимості N-хлортаурину у здорових добровольців. Розчин фіксованої комбінації гіпохлориту натрію з таурином добре переноситься за умови внутрішньовенного курсового введення здоровим волонтерам. Зазначений детоксикант не викликає розвитку побічних реакцій чи небажаних явищ, патологічних відхилень показників клініко-лабораторного обстеження і параметрів гемодинаміки від нормативних значень, а також негативних змін електрокардіографічного моніторингу. В режимі дворазового внутрішньовенного введення досліджуваного детоксиканта протягом 3-х діб у пацієнтів основної групи спостерігається статистично значиме зниження рівня МСМ як при X = 280 нм, так і при X = 254 нм, а також вмісту АсАТ, АлАТ, креатиніну, амілази і загального білірубіну. Призначення досліджуваного тест-зразка в складі комбінованої терапії достовірно підвищує ефективність лікування у пацієнтів з гострим перитонітом в порівнянні з призначенням виключно базисної терапії. Так, ефективність лікування у пацієнтів, які отримували препарат, становить 94,2%, що статистично значимо вище відповідного показника в групі контролю – 52,0%, та підтверджує гіпотезу про переважаючу ефективність терапії в основній групі випробовуваних в порівнянні з контрольною. Фармакоекономічна оцінка використання інфузійного розчину з N-хлоротаурином у порівнянні з застосуванням розчину Рінгера та розчину реополіглюкіну як компонентів комбінованої терапії гострого перитоніту показало, що, не зважаючи на більш високу у порівнянні з референтними засобами вартість досліджуваного детоксиканта, витрати на курсову інфузійну терапію з його використанням є економічно вигіднішими – 93 834 ₴ проти 110 650 ₴ (розчин Рінгера) чи 98 252 ₴ (Реополіглюкін). Крім того, розрахунки фармакоекономічної оцінки за методикою «витрати-ефективність» підтверджують економічну доцільність внутрішньовенного призначення фіксованої комбінації низькоконцентрованого розчину гіпохлориту натрію з N-хлоротаурином в алгоритмі лікування гострого перитоніту. Наукова новизна дослідження. Вперше досліджено мікробіологічний спект активності інфузійного розчину N – хлортаурину. Клінічно доведена ефективність детоксікаційної терапії розчином N -хлортаурином на тлі гострого перитоніту. Уточнені дані експертної оцінки даних щодо сучасних інфузійних розчинів з детоскикуючими властивостями. Дана фармакоекономінчна оцінка щодо викорситання N – хлортаурину в комплексній терапії гострого перитоніту. Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведеного мікробіологічного, фармакологічного, клінічного та фармакоекономічного аналізу особливостей детоксикуючої активності досліджуваної комбінації таурину з гіпохлоридом натрію обґрунтовані шляхи оптимізації інфузійної терапії у хворих на гострий перитоніт. Також результати роботи впроваджені науково-методичну роботу кафедри фармакології та кафедри загальної хірургії, хірургії 3, ортопедії та травматології ФПО Дніпровського державного медичного університету, кафедри управління і економіки фармації та фармацевтичної технології Запорізького державного медико-фармацевтичного університету, кафедри клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.

Item Type: Thesis (["eprint_fieldopt_thesis_type_engd" not defined])
Additional Information: УДК: 616.381-002.1-085.281:615.036:615.279 Кузьміних С.С. Клініко-економічне обґрунтування використання N-хлортаурину за умов гострого перитоніту (клініко-експериментальне дослідження): дисертація на здобуття наукового ступеня доктор філософії за спеціальністю 222 Медицина (22 – Охорона здоров'я); Дніпровський державний медичний університет. - Дніпро. - 153 c.
Uncontrolled Keywords: N - хлортаурин, детоксикація, гострий перитоніт, хірургічне лікування, клінічна та економічна ефективність, фармакологічна ефективність, витрати-ефективність, мікробіологічна активність, інфузійні розчини, експеримент, інтоксикація, нова сполука, антисептик, in vitro
Subjects: Clinical Pharmacology
Gastroenterology
Divisions: Departments > Department of General surgery
Departments > Department of Pharmacology
Depositing User: Анастасия Жигар
Date Deposited: 11 Aug 2023 10:15
Last Modified: 11 Aug 2023 10:15
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8509

Actions (login required)

View Item View Item