Challenges in internship practical training

Височина, І.Л. and Крамарчук, В.В. and Яшкіна, Т.О. (2023) Challenges in internship practical training. Перспективи та інновації науки (Серія «Педагогіка»,Серія «Психологія», Серія «Медицина»), 12 (30). pp. 63-74. ISSN 2786-4952 (Online)

[img] Text
CHALLENGES IN .....pdf

Download (524kB)
Official URL: http://perspectives.pp.ua/index.php/pis/index

Abstract

Високі вимоги змушують молодих лікарів на етапі інтернатури опановувати всі необхідні компетенції та бути готовим до умов жорсткої конкуренції заради гідного працевлаштування. Це нерозривно пов’язано з масштабним реформуванням освітянського компоненту та концентрацією на отриманні релевантних знань та вмінь, заснованих на доказах. В Україні запровадили скорочення строків підготовки лікарів-інтернів на профільних кафедрах, а забезпечення відпрацювання практичного компоненту в повному обсязі передано на бази стажування. Положення про інтернатуру та критерії пакету НСЗУ «Забезпечення кадрового потенціалу системи охорони здоров’я, шляхом організації надання медичної допомоги із залученням лікарів-інтернів» щодо відповідності медичного закладу вимогам бази стажування залишаються на низькому рівні, оскільки нинішній стан справ не дозволяє зробити його більш високим. Навздогін цим змінам, заклади вищої медичної освіти почали створювати університетські клініки, проте це породило велику кількість юридичних та фінансових бар’єрів. На даному етапі ми проаналізували стан відпрацювання лікарями-інтернами базових навичок за період інтернатури та рівень самооцінки щодо їх володіння професійними компетенціями, аби виявити бар’єри, що виникають на шляху майбутнього спеціаліста. Мета: проаналізувати інформацію, надану лікарями-інтернами за фахом ЗПСМ та оцінити якість їх практичної підготовки на базах стажування, що дозволить розробити дієві механізми та сценарії покращення підготовки сімейних лікарів. Матеріали і методи. Після отримання сертифікату лікаря-спеціаліста пройшли анонімне анкетування 27 респондентів за фахом «Загальна практика – сімейна медицина», які закінчили дворічне навчання в інтернатурі. Опитник містив 14 запитань. Для відповідей використовувалась шкала Лайкерта: незадовільно, задовільно, посередньо, добре, відмінно щодо якості та не проводив/ла, 1-5, 6-10, 11-30, більше 30 щодо кількості виконаних навичок за спеціальністю. Результати і обговорення. Згідно з отриманими результатами середній бал самооцінки практичної підготовки молодих лікарів виявився нижчим за отримані за час атестації оцінки. Недостатньо відпрацьованими залишилися навички «взяття мазків у жінки на онкоцитологію», «вимірювання внутрішньоочного тиску» та «проведення спірометрії/пікфлуометрії». Тобто ті навички, які потребують обладнання (гінекологічне крісло, очний тонометр, спірометр чи пікфлуометр). Фактори, які призвели до цього, потребують подальшого аналізу та вивчення з залученням керівників баз стажування лікарів-інтернів. Висновки. Молоді спеціалісти не схильні завищувати власні досягнення. Тільки 18% респондентів оцінили рівень якості навчання практичним навичкам на базах стажування як відмінний. Кількісний вимір відпрацьованих практичних навичок за час перебування на базах стажування не задовольняє потреби майбутніх спеціалістів. Прогностичними факторами самооцінки лікарів-інтернів щодо рівня практичної підготовки виявилися: відсутність бажання змінити базу стажування, кількість проведених отоскопій та наявність ротації циклів на базі стажування.

Item Type: Article
Additional Information: DOI: 10.52058/2786-4952-2023-12(30)-63-74
Uncontrolled Keywords: бази стажування, лікарі-інтерни, загальна практика – сімейна медицина, практична підготовка, самооцінка
Subjects: Postgraduate education
Divisions: Departments > Department of Internal Medicine
Depositing User: Аліна Чеботарьова
Date Deposited: 13 Sep 2023 07:31
Last Modified: 18 Jan 2024 10:12
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8538

Actions (login required)

View Item View Item