Нефрогенна артеріальна гіпертензія у хворих на хронічну хворобу нирок і-іі ступеня з хронічним пієлонефритом

Черниловський, А.В. and Висоцька, Д.Д. and Михайлова, Д.А. and Туренко, О.А. (2023) Нефрогенна артеріальна гіпертензія у хворих на хронічну хворобу нирок і-іі ступеня з хронічним пієлонефритом. Modern engineering and innovative technologies, 25 (2). pp. 90-94. ISSN 2567-5273

Text НЕФРОГЕННА АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ ....pdf Download (530kB)

Abstract

Нефрогенна артеріальна гіпертензія (НАГ) – одна з найпоширеніших тахарактерних ознак первинних та вторинних захворювань нирок, обумовлена органічнимизахворюваннями нирок або ниркових судин. НАГ посідають одне з перших місць середсимптоматичних артеріальних гіпертензія і зустрічаються у 6 – 20 % хворих з підвищенимартеріальним тиском (АТ).В залежності від рівня зростання АТ Міжнародне товариство гіпертензії, 2020)рекомендує рубрикації рівнів підвищення АТ та артеріальної гіпертензії. В останнє десятиріччя зростає частота НАГ, як варіанту АГ, що пояснюєтьсянасамперед удосконаленням діагностики [1,2]. НАГ спостерігають за наявності практичновсіх захворювань, що супроводжуються втягненням у процес паренхіми нирок. Доренопаренхімних належить від 5 – 15% усіх ниркових артеріальних гіпертензії. НайчастішеНАГ виникає у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) – 50-60%, хронічний гломелуронефрит(ХГН)-50-70%, діабетичну хворобу нирок 30-60 % [2,4]. ХП супроводжується розвиткомартеріальної гіпертензії у 50- 60 % хворих. Дуже часто різні прояви НАГ можуть бутипершими проявами захворювання нирок. [3,5]. При Нефрогенна артеріальна гіпертензія (НАГ) – одна з найпоширеніших тахарактерних ознак первинних та вторинних захворювань нирок, обумовлена органічнимизахворюваннями нирок або ниркових судин. НАГ посідають одне з перших місць середсимптоматичних артеріальних гіпертензія і зустрічаються у 6 – 20 % хворих з підвищенимартеріальним тиском (АТ).В залежності від рівня зростання АТ Міжнародне товариство гіпертензії, 2020)рекомендує рубрикації рівнів підвищення АТ та артеріальної гіпертензії. В останнє десятиріччя зростає частота НАГ, як варіанту АГ, що пояснюєтьсянасамперед удосконаленням діагностики [1,2]. НАГ спостерігають за наявності практичновсіх захворювань, що супроводжуються втягненням у процес паренхіми нирок. Доренопаренхімних належить від 5 – 15% усіх ниркових артеріальних гіпертензії. НайчастішеНАГ виникає у хворих на хронічний пієлонефрит (ХП) – 50-60%, хронічний гломелуронефрит(ХГН)-50-70%, діабетичну хворобу нирок 30-60 % [2,4]. ХП супроводжується розвиткомартеріальної гіпертензії у 50- 60 % хворих. Дуже часто різні прояви НАГ можуть бутипершими проявами захворювання нирок. [3,5]. При диференціації з гіпертонічною хворобоюслід ретельно проаналізувати час виникнення сечового синдрому і першого підвищення АТ.Інфекції сечових шляхів і нирок (ІСШН) є найчисельнішою групою в структурізахворювань нирок та посідають третє місце серед інфекцій організму людини загалом.Визначають такі ІСШН: безсимптомна бактеріурія, інфекції нижніх (уретральний синдром,цистит, простатоцистит) та верхніх сечових шляхів (пієлонефрит первинний тавторинний, карбункул нирки, то що). [6]. Пієлонефрит (ПН) відноситься до інфекції верхніхсечових шляхів, та документується на підставі екстраренальних симптомів - фебрильнатемпература тіла, інтоксикація, болі в області живота або попереку, нейтрофільнийлейкоцитоз, збільшення ШОЕ і ренальних ознак - бактеріурії, нейтрофільної лейкоцитурії,мікропротеїнурії, pH>6,5, позитивного тесту на нітрити, лейкоцитів, а також наявностіпісля сьомого дня хвороби бактерій, що покриті антитілами (БПА). При супутній інфекціїнижніх сечових шляхів нерідко спостерігається дизурія та болючі сечовипускання.Фактори ризику, пов’язані з прогресуванням хронічної хвороби нирок (ХХН):прогресування хвороби нирок: серцево-судинні захворювання, протеїнурія, гостре ураженнянирок, НАГ, цукровий діабет, паління, постійне вживання нестероїдних протизапальнихпрепаратів (НПЗП), неліковані обструкції сечового тракту. У хворих із ХХН системневживання НПЗП може спричинити її прогресуванн, а ситуативне використання НПЗП —зворотнє зниження швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ). [9].Хронічний ПН трактується як "хронічний (вторинний) пієлонефрит" із уточненняхарактеру процесу (рецидив, загострення або ремісія). Формулювання діагнозу ХП міститьлише ті характеристики, що мають місце у хворого. Мета: У пацієнтів з хронічним пієлонефритом, на хронічну хворобу нирок І-ІІ ступеня без хронічної ниркової недостатності дослідити вплив контролю артеріального тиску наперебіг основного захворювання.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.30890/2567-5273.2023-25-02-013
Uncontrolled Keywords:	артеріальна гіпертензія, хронічна хвороба нирок, ураження нирок
Subjects:	Nephrology
Divisions:	Departments > Department of Internal Medicine
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	27 Sep 2023 07:04
Last Modified:	27 Sep 2023 07:04
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8579

Actions (login required)

View Item