Порівняння TAP-блоку та епідуральної аналгезії в післяопераційному знеболенні при роботизованій радикальній простатектомії.

Волков, О.О. and Луценко, В.В. and Пліс, М.О. and Павленко, М.В. and Кріштафор, Д.А. (2023) Порівняння TAP-блоку та епідуральної аналгезії в післяопераційному знеболенні при роботизованій радикальній простатектомії. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (2). pp. 76-84. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text ПОРІВНЯННЯ TAP-БЛОКУ.pdf Download (764kB)

Abstract

Біль залишається важливою проблемою після радикальної простатектомії, що призводить до дискомфорту та іноді тривалого перебування в лікарні. Незважаючи на те, що лапароскопічні процедури є менш інвазивними, вони все ще можуть бути складними з точки зору післяопераційного болю. Для полегшення болю та оптимізації відновлення після лапароскопічної простатектомії застосовуються методи анестезії з метою уникнення або зменшення потреби в опіоїдах. Метою нашого дослідження було дослідити післяопераційне відновлення пацієнтів після лапароскопічної робот-асистованої радикальної простатектомії залежно від методу післяопераційного знеболення та в розрізі особливостей проведення анестезії при роботизованих операціях. Для цього в медичному центрі «Medical Plaza» обстежено 49 пацієнтів, яким була проведена радикальна простатектомія з використанням роботизованої системи. Пацієнти були розподілені у 2 групи. Група 1 (n=25) – комбінували інтраопераційну анестезію з епідуральною аналгезією 0,125% бупівакаїном. Пацієнтам у групі 2 (n=24) одразу ж після накладання останнього шва на шкіру проводили TAPблок з 15 мл 0,25% бупівакаїну. При аналізі статистичних даних установлено, що об’єм простати не відрізнявся в групах дослідження, також як і тривалість операції й обсяг крововтрати (р>0,05). Коливання артеріального тиску та частоти серцевих скорочень не відрізнялися між групами (р>0,05). Кількість використаних м’язових релаксантів не мала статистичної різниці (р>0,05) у досліджених групах. Використані опіати під час анестезії не відрізнялися за кількістю (р>0,05). Мобілізація пацієнтів обох груп відбувалася через 8 годин без статистичної різниці (р=0,094). Установлений прямий середньої сили достовірний зв’язок між методом аналгезії та слабкістю в одній з кінцівок на момент мобілізації (r=0,69; p=0,039), середньої сили прямий зв’язок – між розмірами простати та часом до екстубації трахеї (r=0,39; p=0,041). Таким чином, рівень інтраопераційної крововтрати не залежав від варіантів періопераційної аналгезії. Гемодинаміка та частота серцевих скорочень не знижувалися при додаванні інтраопераційної епідуральної аналгезії. Інтраопераційний початок епідуральної аналгезії з низькою концентрацією місцевого анестетику не впливає на швидкість післяопераційної мобілізації. Біль після роботизованої радикальної простатектомії є помірним, але потребує мультимодального лікування для швидшої мобілізації пацієнта, адаптації до наявного сечового катетера. Як епідуральна аналгезія, так і TAP-блок показали достатній профіль безпеки та ефективність у післяопераційному знеболенні. Після радикальної простатектомії TAP-блок є ефективним методом аналгезії разом з тим, що не заважає своєчасній повній мобілізації пацієнта. Епідуральна аналгезія має високий профіль знеболення, проте пов’язана з певними ризиками міграції катетера та стає на заваді повній мобілізації пацієнта

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2023.2.283258
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: роботизована хірургія, радикальна простатектомія, TAP-блок, епідуральна аналгезія; robotic surgery, radical prostatectomy, TAP-block, epidural analgesia
Subjects:	Anesthesiology and Intensive care
Divisions:	Departments > Department of Anaesthesiology and Intensive Care University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	02 Oct 2023 08:05
Last Modified:	12 Oct 2023 09:23
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8586

Actions (login required)

View Item