Роль епігенетичних модифікацій у формуванні гетерогенних фенотипів при цукровому діабеті (літературний огляд)

Зінич, О.В. and Шупрович, А.А. and Трофименко, О.М. and Комісаренко, К.П. (2023) Роль епігенетичних модифікацій у формуванні гетерогенних фенотипів при цукровому діабеті (літературний огляд). Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (3). pp. 28-35. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text РОЛЬ ЕПІГЕНЕТИЧНИХ МОДИФІКАЦІЙ.pdf Download (758kB)

Abstract

В оглядовій статі підсумована та оновлена інформація щодо участі епігенетичних механізмів у схильності та розвитку цукрового діабету (ЦД), а також проаналізовано дані щодо причинно-наслідкового зв'язку між епігенетичними модифікаціями та формуванням різних метаболічних фенотипів. Великомасштабні генетичні дослідження дозволили виділити групу генів, які зумовлюють високий ризик захворювання на ЦД. Однак багато даних вказують на ключову роль у взаємодії між генами та середовищем так званих епігенетичних модифікацій, які виникають у процесі онтогенезу на основі існуючого генотипу під впливом зовнішніх факторів. Ці модифікації не зачіпають первинну послідовність ДНК, але впливають на експресію генів шляхом хімічної модифікації та зміни вторинної структури молекул ДНК і хроматину. Епігенетичні механізми можуть програмувати патологічні фенотипи в наступних поколіннях. Основні молекулярні механізми епігенетичних модифікацій – метилювання ДНК, модифікація гістонів та мікроРНК. Зміни експресії генів, які забезпечують синтез ключових ферментів та регуляторних молекул, призводять до порушення головних сигнальних шляхів метаболізму. Дерегуляція генів, що відповідають за запальні, атеросклеротичні та інші патологічні процеси, зокрема призводить до ендотеліальної дисфункції та розвитку ускладнень діабету, таких як серцево-судинні захворювання, діабетична нефропатія, ретинопатія, нейропатія. Медіаторами в патогенезі цукрового діабету 2 типу та його ускладнень виступають гіперглікемія, оксидативний стрес та запальні фактори. Оскільки епігенетичні модифікації мають оборотний характер, на процес метилювання можна впливати за допомогою фізичних вправ, зміни дієти та способу життя, фармакологічних засобів, таких як донори метильних груп. Наприклад, S-аденозилметіонін через участь у реакціях метилювання може модулювати функцію фолатного циклу та вироблення гомоцистеїну – ендотелій-токсичної речовини. Отже, вивчення молекулярних модифікацій структури хроматину й особливостей активації та інгібування різних сигнальних шляхів є актуальним завданням, вирішення якого дозволить глибше зрозуміти патогенез цукрового діабету і розробити підходи до корекції метаболічних порушень

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2023.3.288928
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: діабет 2 типу, епігенетичні модифікації, експресія генів, метилювання ДНК; type 2 diabetes, epigenetic modifications, gene expression, DNA methylation
Subjects:	Theoretical medicine
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	13 Nov 2023 11:38
Last Modified:	13 Nov 2023 11:38
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8693

Actions (login required)

View Item