Дитятковська, Є.М. and Недогибченко, Н.О. (2023) Оптимізація лікування хворих на тяжку хронічну кропив’янку. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (3). pp. 36-45. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
Text
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ.pdf Download (899kB) |
Abstract
Тяжка хронічна кропив’янка (ТХК) є поширеним захворюванням, яке обтяжує життя мільйонів людей, знижує якість їхнього життя та накладає значний економічний тягар не лише на систему охорони здоров’я, але й безпосередньо на пацієнта. На сьогодні не визначений єдиний підхід щодо оптимального дозування омалізумабу в цій когорті пацієнтів. Мета роботи: на підставі оцінки якості життя пацієнтів з ТХК та динамічного клініко-лабораторного спостереження вивчити ефективність та довести доцільність застосування мінімальної для омалізумабу дози 150 мг за схемою кожну 21 добу внутрішньом’язово тричі, що дозволить оптимізувати тактику лікування цих хворих та зменшити економічний тягар вартості їх лікування. У проспективне одноцентрове дослідження тривалістю 33 тижні було включено 104 пацієнти з діагнозом ТХК. Усім пацієнтам проводили загальноклінічне обстеження, вивчали показники якості життя за допомогою опитувальника SKINDEX-29; визначали рівень триптази крові одноразово до початку лікування за допомогою ImmunoCAP, загального IgE сироватки крові за допомогою імунохімічного методу з електрохемілюмінесцентною детекцією до та після завершення лікування. Пацієнтів було розподілено на дві групи: група 1 (54 особи) мала рецидив кропив’янки в терміни від 3 до 6 місяців після завершення курсу блокаторів гістамінових H1-рецепторів другого покоління й отримувала курс омалізумабу в дозі 150 мг внутрішньом’язово кожні три тижні тричі. Група 2 (50 осіб) мала рецидив кропив’янки не раніше ніж через 6 місяців після попереднього курсу блокаторів гістамінових H1-рецепторів другого покоління та отримувала дезлоратадин 5 мг протягом перших чотирьох тижнів та 20 мг протягом наступних чотирьох тижнів. Показники активності кропив’янки (UAS7) та якість життя (SKINDEX-29) пацієнтів визначали до початку лікування та на кожному з візитів (на 10, 31 та 52 добу застосування терапії при лікуванні омалізумабом та через п’ять і дев’ять тижнів від ініціації терапії дезлоратадином), також UAS7 оцінювали через шість місяців після закінчення лікування. Для обробки отриманих даних застосовували методи описової та аналітичної статистики. Нами встановлено, що в пацієнтів 1 та 2 груп спостереження після проведеного лікування рівень загального IgE сироватки крові статистично значуще знизився. У пацієнтів групи 1 призначення омалізумабу в мінімальній дозі дозволило забезпечити контроль симптомів кропив’янки вже після першої ін’єкції в 15% випадків, а після третьої ін’єкції була стійка ремісія з відсутністю симптомів кропив’янки протягом шести місяців у 92,3% пацієнтів проти наявних 24% досліджуваних групи 2, які після терапії за оцінкою UAS7 мали дуже тяжкі та тяжкі симптоми. Після завершення лікування в пацієнтів групи 2 через дев’ять тижнів від ініціації терапії дезлоратадином за опитувальником SKINDEX-29 у 44% випадків зберігались тяжкий та в 46% дуже тяжкий негативний вплив кропив’янки на емоційну сферу й функціонування відповідно та в 46% випадків - низька якість життя за узагальнюючою оцінкою впливу захворювання на рівні «тяжка». У той же час, серед хворих групи 1 після завершення терапії омалізумабомна 52 добу спостереження не було зареєстровано жодного випадку тяжкого або дуже тяжкого негативного впливу кропив’янки на якість життя за жодним з доменів. Таким чином, підтверджена ефективність та обґрунтована доцільність призначення лікування омалізумабом у дозі 150 мг з інтервалом 21 доба тричі у хворих на ТХК, які мають рецидив хронічного дерматозу в строки від 3 до 6 місяців після проведеної терапії блокаторами гістамінових H1-рецепторів другого покоління
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2023.3.288930 |
Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: кропив’янка, хронічні форми дерматозу, якість життя, висип, свербіж, імуноглобулін E, моноклональні антитіла, антигістамінні препарати, триптаза сироватки крові; urticaria, chronic forms of dermatosis, quality of life, rash, itching, immunoglobulin E, monoclonal antibodies, antihistamines, serum tryptase |
Subjects: | Dermatology. Skin diseases |
Divisions: | Departments > Department of Internal Medicine 2 and phthisiology University periodicals > Medical perspectives |
Depositing User: | Ирина Медведева |
Date Deposited: | 13 Nov 2023 12:25 |
Last Modified: | 13 Nov 2023 12:25 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8694 |
Actions (login required)
View Item |