Значення показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції для ранньої діагностики вторинного перитоніту

Дроняк, М.М. and Шевчук, І.М. and Сніжко, С.С. and Садовий, І.Я. and Федорків, Н.Б. and Кузенко, Р.Т. (2023) Значення показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції для ранньої діагностики вторинного перитоніту. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (3). pp. 61-67. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

Text ЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ.pdf Download (507kB)

Abstract

Мета роботи – вивчення змін показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції, актуальних для ранньої лабораторної діагностики вторинного перитоніту. За період 2016-2022 рр. у відділенні хірургії комунального неприбуткового підприємства «Обласна клінічна лікарня Івано-Франківської обласної ради» проліковано 192 пацієнти з післяопераційним перитонітом. Серед них зміни показників неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції були вивчені в 69 (35,9%) пацієнтів. Ці дослідження проведені вВміст у крові CD3+-лімфоцитів хворих на вторинний перитоніт при надходженні становив 35,49±3,39%, що в 1,8 раза менше, ніж у групі порівняння (p<0,002), з їхнім подальшим зниженням на третю добу захворювання до 31,00±2,88% (p<0,002). При визначенні CD4+-лімфоцитів на першу добу спостереження їхні показники були 21,49±3,11% менше на 56%, ніж у групі порівняння (p<0,002). На третю добу захворювання спостерігалось незначне зростання цього показника – до 23,90±3,26% (p<0,01). Дослідження рівня CD8+-лімфоцитів показало, що при надходженні в стаціонар їхній рівень у сироватці крові становив 13,92±1,05%, що в 1,6 раза нижче, ніж у пацієнтів групи порівняння (p<0,002). Їхнє зниження спостерігалося й надалі, та на третю добу цей показник був 8,08±2,28% (p<0,002). При вторинному перитоніті вміст CD11а+-клітин при госпіталізації становив 11,32±0,54%, що в понад 6 разів менше, ніж у групі порівняння (p<0,002). Вміст CD162+-клітин у крові при госпіталізації був 21,49±3,11%, що в 3,1 раза менше, ніж у групі порівняння (p<0,002). Вміст CD16+-клітин у крові при госпіталізації становив 10,83±0,87% (p<0,002). Суттєве зростання вмісту IL у сироватці крові на початковій стадії вторинного перитоніту з подальшимим патологічними змінами є сприятливими факторами в порушенні імунної відповіді організму. Вміст IL-6 при надходженні був 759,72±28,06%, що майже в 3,4 раза вище показників у групі порівняння (p<0,002). Після оперативного втручання цей показник поступово знижувався та на сьому добу становив 438,63±19,84% (p<0,002). Отримані результати за такими показниками неспецифічної резистентності та цитокінової регуляції, як CD3+, CD4+, CD8+, CD11a, CD162, CD95, CD16, HLADR+, IL-2, IL-4, IL-6, показали їх достовірні відмінності між підгрупами, які досліджували (р<0,002), що вказує на їх високу чутливість для діагностики та прогнозування розвитку вторинного перитоніту лабораторії кафедри біологічної і медичної хімії Івано-Франківського національного медичного університету

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2023.3.288963
Uncontrolled Keywords:	Ключові слова: вторинний перитоніт, неспецифічна резистентність, цитокінова регуляція; secondary peritonitis, non-specific resistance, cytokine regulation
Subjects:	Clinical medicine
Divisions:	University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Ирина Медведева
Date Deposited:	22 Nov 2023 12:36
Last Modified:	22 Nov 2023 12:36
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8708

Actions (login required)

View Item