Особливості топографії пришийкової ділянки постійних зубів

Якимович, Д.В. and Дудок, О.В. and Челпанова, І.В. and Масна, З.З. (2023) Особливості топографії пришийкової ділянки постійних зубів. Морфологія = Morphologia, 17 (4). pp. 74-78. ISSN 1997-9665

[img] Text
ОСОБЛИВОСТІ ТОПОГРАФІЇ....pdf

Download (783kB)
Official URL: https://morphology.dmu.edu.ua/pro-zurnal/arhiv-nom...

Abstract

Пришийкова ділянка є зоною підвищеного ризику розвитку патологічних процесів твердих тканин зубів, що мають різну етіологію та клінічні прояви. Метою нашого дослідження стало з’ясування особливостей співвідношення твердих тканин зуба у пришийковій ділянці. Методи. Об’єктом дослідження стали 10 зубів та 40 поздовжніх шліфів постійних зубів верхньої та нижньої щелеп із фондів кафедри оперативної хірургії з топографічною анатомією та кафедри гістології, цитології та ембріології ЛНМУ ім. Данила Галицького. Поздовжні шліфи постійних зубів вивчали при допомозі мікроскопа UlabXSP –137TLED (Китай) та фотографували камерою XCAM-1080 P (Китай). Поверхню зубів у пришийковій ділянці вивчали при допомозі скануючого електронного мікроскопа JEOL-220A. Результати. При вивченні особливостей топографії твердих тканин зубів у пришийковій ділянці виявлено два варіанти їх співвідношення: змикання емалі з цементом та відсутність контакту між ними. У випадку відсутності контакту між емаллю та цементом в ділянці шийки зуба на різних його поверхнях часто візуалізуються зони оголеного дентину шириною до 1 мм. При наявності контакту емалі з цементом можна диференціювати різні його варіанти: у стик; з перекриттям емалі цементом; з перекриттям цементу емаллю. При контакті емалі з цементом у стик можливе поступове рівномірне стоншення їх шарів, як і у випадку наявності зони відкритого дентину, або збереження їх товщини. При збереженні товщини шарів емалі та цементу при їх з’єднанні у "стик" можна говорити за умови, що площина їх контакту займає перпендикулярне положення по відношенню до поверхні дентину. Зменшення величини кута між площиною емалево-цементного з’єднання та поверхнею дентину в сторону емалі спостерігаємо при перекритті емалі цементом, а в сторону цементу – при перекритті його емаллю. Підсумок. За результатами вивчення поверхні пришийкової ділянки зубів виявлено два варіанти співвідношення в цій ділянці твердих тканин зуба: з наявністю контакту емалі з цементом та з відсутністю такого контакту та наявністю зон відкритого дентину. Дослідження вертикальних шліфів зубів дозволило диференціювати варіанти контакту емалі з цементом: у стик, з перекриттям емалі цементом та з перекриттям цементу емаллю.

Item Type: Article
Additional Information: DOI: 10.26641/1997-9665.2023.4.74-78
Uncontrolled Keywords: пришийкова ділянка, емаль, цемент, дентин
Subjects: Orthodontics
Divisions: University periodicals > Morphology
Depositing User: Аліна Чеботарьова
Date Deposited: 02 Apr 2024 06:58
Last Modified: 11 Apr 2024 07:24
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8814

Actions (login required)

View Item View Item