Гіпотези розвитку ольфакторної дисфункції при інфікуванні коронавірусом SARS-CoV-2

Шпонька, І.С. and Усова, О.М. and Бондаренко, О.О. (2022) Гіпотези розвитку ольфакторної дисфункції при інфікуванні коронавірусом SARS-CoV-2. In: Матеріали Шостої всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю Теорія та практика сучасної морфології» 9-11 листопада 2022 року м. Дніпро, Україна. ДДМУ, Дніпро, 2023, pp. 160-162.

Text Гіпотези розвитку....pdf Download (665kB)

Abstract

Коронавірусна хвороба 2019, спричинена SARS-CoV-2, досі залишається поширеною інфекційною хворобою з переважним ураженням органів респіраторної системи, мінливість патогномонічних симптомів якої є актуальною темою для дискусій. Ольфакторні розлади різного ступеня вираженості є одним з компонентів специфічного для COVID-19 симптомокомплексу (Butowt R., vonBartheld C., 2020). Науковий інтерес викликає визначення морфологічних змін, як основи виникнення таких розладів. Цікаво, що структура ольфакторної системи є багатоступінчастою (Bilinska K., Jakubowska P., 2020; Meinhardt J., Radke J., 2021), що слугує підставою для існування одразу декількох гіпотез розвитку аносмії: дисфункція та пошкодження ольфакторних рецепторних клітин, зруйнування сустентакулярних клітин або ж патологічні зміни у клітинах ольфакторних цибулин і ольфакторної кори головного мозку (Saussez S., Lechien J.R., 2021). Метою роботи є встановлення імуноморфологічних особливостей клітин ольфакторного епітелію носової порожнини та нейронів ольфакторних цибулин хворих на коронавірусну хворобу 2019, спричинену SARS-CoV-2, для поліпшення розуміння шляхів розвитку ольфакторної дисфункції на клітинному та молекулярному рівнях. У даній науковій роботі проведено ретроспективний аналіз аутопсійного матеріалу, а саме ольфакторних ділянок слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини та ольфакторних цибулин, вилучених у 9 померлих з лабораторно підтвердженим діагнозом «коронавірусна хвороба 2019,спричинена SARS-CoV-2» та аносмією в анамнезі, у порівнянні з контрольною групою (померлі з лабораторно спростованим фактом інфікування коронавірусом SARS-CoV-2). Морфологічне дослідження проводилося на базі Міжкафедральної морфологічної лабораторії Дніпровського державного медичного університету. Підготовка гістологічних зразків була організована за стандартною методикою знаступним фарбуванням гематоксиліном та еозином, а також імуногістохімічним дослідженням згідно з протоколами RnDsystems з антитілами до ольфакторного маркерного протеїну (OMP) і ангіотензин-перетворюючого ензиму (ACE-2). Гістологічне дослідження проводилося під мікроскопом ZEISS Axio Imager.A2(збільшення 200х). Статистичний аналіз результатів дослідження виконувався з використанням пакетів комп’ютерних програм Statistica 6.1 (StatSoftInc., серійний NoAGAR909E415822FA) та Microsoft Exсel 2016. У ході дослідження встановлено, що середня кількість OMP-позитивних клітин у контрольних зрізах складає 67,56 у полі зору, а середня кількість ACE-2-позитивних клітин - 56 у полі зору, при цьому обидва типи клітин розподіляються рівномірно та відповідно класичній структурі ольфакторного епітелію. У зразках ольфакторного епітелію слизової оболонки носової порожнини хворих на коронавірусну хворобу 2019 кількість OMP-позитивних клітин є меншою, а експресія рецепторів до OMP – частково позитивною (40,89 клітин) при нерівномірному розподілі ОМР-позитивних клітин у товщі ольфакторного епітелію зі скупченнями цих клітин навколо АСЕ-2 позитивних, при цьому експресія рецепторів до ACE-2 є субтотально відсутньою (34,33 клітини), таким чином при порівнянні ідентичних зрізів при проведенні реакції з антитілами до ольфакторного маркерного протеїну та антитілами до ангіотензин-перетворюючого ензиму можна побачити ділянки «блідих», патологічно змінених як ольфакторних, так і сустентакулярних клітин. У зрізах ольфакторних цибулин хворих експресія рецепторів до ACE-2 є слабкою - 26,78 клітин у полі зору з вогнищевими скупченнями АСЕ-2-позитивних клітин і великими ділянками їх відсутності (контрольні зрізи - 100,56 АСЕ-2-позитивних клітин, розподілених рівномірно). Патологічні зміни структурних елементів ольфакторного епітелію слизової оболонки носової порожнини під впливом коронавірусу SARS-CoV-2 мають специфічні імуноморфологічні особливості, тому розвиток аносмії можна вважати специфічним та обумовленим як первинним зруйнуванням сустентакулярних клітин ольфакторного епітелію (ACE-2-позитивних) з наступною дисфункцією ольфакторних рецепторних клітин (OMP-позитивних), так і пошкодженням нейронів ольфакторних цибулин, про що свідчить наявність рецепторів до ACE-2 на їх нейронах, тобто виключення жодної з цих гіпотез на даному етапі дослідження не є можливим. Більш сфокусоване вивчення патогістологічних та молекулярно генетичних змін усіх відділів ольфакторної системи хворих на коронавірусну хворобу 2019 не тільки покращить розуміння виникнення та розвитку аносмії у якості патогномонічного симптому, а і допоможе змоделювати можливі наступні зміни структурних елементів нюхового апарату, що є прогностично важливим.

Item Type:	Book Section
Subjects:	Pathological anatomy
Divisions:	Departments > Department of Pathological Physiology
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	27 May 2024 08:55
Last Modified:	27 May 2024 08:55
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8952

Actions (login required)

View Item