Обтяжливі чинники у виникненні ольфакторних порушень у хворих на коронавірусну хворобу

Шпонька, І.С. and Бондаренко, О.О. and Усова, О.М. Обтяжливі чинники у виникненні ольфакторних порушень у хворих на коронавірусну хворобу. In: Матеріали П’ятої всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Теорія та практика сучасної морфології» 20-22 жовтня 2021 року м. Дніпро, Україна. ДДМУ, Дніпро, 2021, pp. 159-161.

Text Обтяжливі...pdf Download (659kB)

Abstract

У симптоматиці коронавірусної хвороби, спричиненої SARS- CoV-2, сьогодні ще залишається багато не до кінця з’ясованих питань. Так, однією з патогномонічних ознак цього захворювання є ольфакторні розлади, тобто порушення, зниження або повна втрата нюхових здібностей (паросмія, гіпосмія або аносмія). Варто відмітити, що досі не існує єдиного механізму розвитку нюхових порушень, тому слід розглядати декілька можливих сценаріїв, у тому числі не виключати й важливість попереднього стану клітинних компонентів ольфакторної слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини (Butowt R., 2020; Goncalves S., 2016). Так тривалі інгаляції хімічних полютантів забрудненого повітря (Werner S., 2018) або складових тютюнового диму (Ajmani G.S., 2017) є причиною розвитку хронічного риніту з наступними структурними деформаціями усіх відділів респіраторного тракту (запальні та склеротичні зміни, атрофія, метаплазія, дисплазія), які з віком стають тільки більш вираженими (Palmquist E., 2020). Для з’ясування особливостей патогенезу коронавірусної хвороби, а також поліпшення діагностики шляхом диференціювання від інших респіраторних інфекцій клітинні механізми розвитку патогномонічних симптомів COVID-19 потребують ретельного вивчення. За допомогою дослідження морфологічних змін ольфакторної слизовоїо болонки носової порожнини встановити можливі обтяжливі чинники, які можуть відігравати важливу роль у механізмі виникнення аносмії при інфікуванні коронавірусом SARS-CoV-2 з розвитком коронавірусної хвороби (COVID-19). У даній науковій роботі проведено ретроспективний аналіз аутопсійного матеріалу, а саме ольфакторної слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини, отриманої від 9 померлих (4 жінки та 5 чоловіків) віком від 53 до 79 років з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 та аносмією в анамнезі. Морфологічне дослідження проводилося на базі Міжкафедральної морфологічної лабораторії Дніпровського державного медичного університету. Для оцінки клітинного складу ольфакторної слизової оболонки носової порожнини виконали фарбування зрізів гематоксиліном та еозином, а також імуногістохімічне дослідження згідно з протоколами TermoScientific (США) з антитілами до нейроспецифічного бета-III тубуліну (клон TuJ-1) та протоколами RnDsystems з антитілами до ольфакторного маркерного протеїну (OMP). У ході проведеного морфологічного дослідження було виявлено, що усі зразки мали ознаки гострих запальних змін слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, які виражалися в активній лімфо-плазмоцитарній інфільтрації слизової оболонки та підслизового шару, дилатації та гіперемії кровоносних судин, потовщенні підслизового шару за рахунок набряку, а також вогнищевій десквамації епітелію. Проте зрізи двох померлих демонстрували прояви попередньої деформації цієї ділянки, а саме склеротичні та атрофічні зміни та метаплазію ольфакторного епітелію у багатошаровий плоский. У результаті імуногістохімічного дослідження було з’ясовано, що між метаплазованими ділянками є острівці клітин з позитивною реакцією з антитілами до ольфакторного маркерного протеїну (OMP) та нейроспецифічного бета-III тубуліну (клон TuJ-1), що свідчить про присутність у зрізах саме ольфакторної слизової оболонки носової порожнини, на яку попередньо тривало діяли подразнювальні чинники. Ольфакторна ділянка слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини померлих з лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 та нюховими розладами в анамнезі може відображати як загальні риси гострих респіраторних вірусних інфекцій, так і специфічні саме для інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 зміни. Виникнення паросмії, гіпосмії чи аносмії за умов інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 може бути як de novo, тобто бути специфічним саме для цього інфекційного агенту, так і на тлі попередніх змін структурних елементів цієї ділянки слизової оболонки носової порожнини, тобто унаслідок дії обтяжливих чинників. У цьому разі вірогідна більш яскрава симптоматика, а також критичність та незворотність патологічних змін. Подальше дослідження патогістологічних та молекулярно-генетичних змін різних відділів ольфакторної системи хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19) є корисним для прогнозування функціонального стану нюхового апарату при припиненні дії коронавірусу SARS-CoV-2, тобто одужанні, та диференціальної діагностики гострих респіраторних інфекційних хвороб.

Item Type:	Book Section
Subjects:	Pathological anatomy
Divisions:	Departments > Department of Pathological Physiology
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	27 May 2024 09:25
Last Modified:	27 May 2024 09:25
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8954

Actions (login required)

View Item