Вплив зовнішніх факторів на розвиток ольфакторних розладів у хворих на коронавірусну хворобу 2019: імуноморфологічна оцінка

Шпонька, І.С. and Усова, О.М. (2024) Вплив зовнішніх факторів на розвиток ольфакторних розладів у хворих на коронавірусну хворобу 2019: імуноморфологічна оцінка. Медичні перспективи, 29 (1). pp. 4-9. ISSN 2307-0404

Text Вплив зовнішніх ....pdf Download (1MB)

Abstract

Ольфакторні розлади різної етіології є актуальною проблемою для значної частини дорослого населення світу, за результатами проведених досліджень їх поширеність становить близько 19%. Гіпосмія, аносмія або дизосмія вважаються початковим симптомом у більше ніж 25% хворих, але з часом уражають понад 75% від загальної кількості хворих. Основними факторами ризику розвитку ольфакторних порушень вважаються літній вік, чоловіча стать, травми голови, вплив токсичних речовин та інфекційні хвороби верхніх дихальних шляхів. Метою дослідження є з’ясування імуноморфологічних особливостей ольфакторного епітелію носової порожнини хворих на коронавірусну хворобу 2019 з урахуванням фонових патологічних змін структур цієї ділянки для кращого розуміння механізмів розвитку ольфакторної дисфункції при інфікуванні коронавірусом SARS-CoV-2 залежно від наявності обтяжливих чинників. Для дослідження використано аутопсійний матеріал, а саме фрагменти слизової оболонки верхніх відділів носової порожнини (ольфакторного епітелію), отримані у 20 померлих (8 жінок та 12 чоловіків) віком від 53 до 86 років з діагнозом «Коронавірусна хвороба 2019», підтвердженим лабораторно (полімеразна ланцюгова реакція), та ольфакторними розладами різного ступеня в анамнезі. Зразки слизової оболонки фарбували стандартно гематоксиліном та еозином та з використанням імуногістохімічного методу з антитілами до нейроспецифічного бета-III тубуліну (клон TuJ-1), ольфакторного маркерного протеїну (OMP) й ангіотензин-перетворювального ензиму (ACE-2). Розподіл варіантів експресії рецепторів до OMP, TuJ-1 та ACE-2 у зрізах з ознаками структурної перебудови та без ознак структурної перебудови при збільшенні 200х показав достовірну різницю (р<0,05): кількість OMP-позитивних клітин у зрізах ольфакторного епітелію першої групи в середньому становила 43,5 у полі зору (16,0-59,0), TuJ-1-позитивних клітин у цих зрізах – 44,5 у полі зору (17,0-61,0), ACE-2-позитивних клітин – 37 у полі зору (14,0-55,0), а у зразках ольфакторного епітелію другої групи експресія рецепторів до OMP була лише частково позитивною (18 (12,0-25,0) клітин), TuJ-1 – 17,5 (14,0-24,0) клітин, ACE-2 – 14 (9,0-18,0) клітин, тобто виникнення ольфакторних розладів за умов інфікування коронавірусом SARS-CoV-2 може бути як de novo, так і на тлі попередніх змін структурних елементів ольфакторної ділянки слизової оболонки носової порожнини. У цьому разі вірогідна більш яскрава симптоматика, а також критичність та незворотність патологічних змін.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI: 10.26641/2307-0404.2024.1.300438
Subjects:	Pathological anatomy
Divisions:	Departments > Department of Pathological Physiology University periodicals > Medical perspectives
Depositing User:	Аліна Чеботарьова
Date Deposited:	29 May 2024 11:32
Last Modified:	29 May 2024 11:32
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8960

Actions (login required)

View Item