Лівенко, А.І. (2015) Знання як фактор становлення та розвитку інноваційної економіки. Інституціональний вектор економічного розвитку, Вип. 8 (№ 2). pp. 139-148.
![[img]](https://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
Livenko.pdf Download (626kB) |
Abstract
У статті розглядаються теоретичні питання інноваційного розвитку економіки в контексті глобальних тенденцій, зокрема, специфіка і загальні тенденції становлення інноваційної економіки. Зазначено, що формування інноваційної економіки потребує значних фінансових ресурсів, тому для економік, що розвиваються, досягнення переваг інноваційної моделі залежить від ефективності інноваційної політики, що полягає в дієвому стимулюванні прогресивної структурної перебудови економіки та реформуванні сфер освіти, науки, інноваційної діяльності на основі наявного науково-технологічного потенціалу та з урахуванням світових тенденцій розвитку. Підкреслено, що інноваційна економіка, стратегія її розвитку тісно пов’язані з накопиченням, використанням і управлінням інтелектуальними ресурсами, інформацією, знаннями, зокрема, професійними і загальнолюдськими. Через це в сучасних умовах невимірно зростає роль високоосвіченої людської особи, здатної не тільки сприймати раніше накопичене наукове знання, але й узагальнювати, аналізувати, створювати нове у вигляді передових наукових ідей, інформаційних технологій, послуг і продуктів. Розглянуто основні чинники, що формують інноваційну економіку, проаналізовано властивості знання, які відрізняють їх від інших ресурсів. Наголошено, що важливою ознакою формування й становлення інноваційної економіки є скорочення життєвого циклу знань і професійних навичок. Сучасні умови розвитку суспільства зумовлюють необхідність постійного оновлення знань та періодичного відновлення навчання впродовж усього життя людини. В інноваційній економіці велике значення має організація та підтримка творчих процесів. Конкурентоспроможність країни та її успішність на світових ринках великою мірою визначається здатністю зберігати і розвивати людські ресурси. Неодмінним учасником, координатором і рушійною силою інноваційного процесу є держава. Зауважено, що місце кожної країни в сучасному світі визначається якістю людського капіталу, станом освіти і ступенем використання науки і технологій у суспільному виробництві. Перехід до інноваційної економіки передбачає забезпечення ефективного розвитку інтелектуального потенціалу. Для цього необхідні скоординовані дії держави й суспільства в напрямку підвищення конкурентоспроможності економіки та її адаптивності до постійних змін в економічному середовищі.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Uncontrolled Keywords: | людські ресурси, інформація, знання, економіка знань, інноваційна економіка, людський капітал, освіта, новітні технології. |
| Subjects: | Other |
| Divisions: | Departments > Department of Humanities |
| Depositing User: | Елена Шрамко |
| Date Deposited: | 16 Sep 2016 11:25 |
| Last Modified: | 16 Sep 2016 11:25 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/898 |
Actions (login required)
 |
View Item |
