Малярова, Ю.М. and Руденко, А.М. and Звіряка, О.М. and Кукса, Н.В. (2024) Фізична терапія пацієнтів після мозкового ішемічного інсульту з позицій пацієнтоцентричного підходу. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (1). pp. 170-179. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
Text
ФІЗИЧНА ТЕРАПІЯ ПАЦІЄНТІВ.pdf Download (809kB) |
Abstract
Гостре порушення мозкового кровообігу залишається важливою медичною та соціальною проблемою. Важливим напрямом інтенсифікації реабілітаційної допомоги пацієнтам після мозкового ішемічного інсульту є застосування пацієнтоцентричного підходу, що найчастіше пов'язано з підвищенням задоволеності та прихильності пацієнтів до реабілітації. Метою роботи було збалансоване відновлення фізичних та функціональних можливостей пацієнтів після мозкового ішемічного інсульту в післягострому реабілітаційному періоді з використанням пацієнтоцентричного підходу. Впроваджено програму фізичної терапії пацієнтів після мозкового ішемічного інсульту в післягосторому реабілітаційному періоді з позицій пацієнтоцентричного підходу відповідно до визначених цілей реабілітаційного втручання. У дослідження було включено 37 пацієнтів з післяінсультною спастичністю м’язів, які перебували під дев'ятимісячним наглядом під час другого етапу реабілітації в післягострому реабілітаційному періоді: 22 чоловіки та 15 жінок. Середній вік чоловіків становив 52,1±8 років, середній вік жінок – 50±13 років. Було проведено порівняльну оцінку ефективності програми фізичної терапії, що базувалася на методах обстеження відповідно до Міжнародній класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я. Наприкінці експериментального дослідження в пацієнтів після мозкового ішемічного інсульту виявлено такі зміни: зниження інтенсивності больового синдрому в м’язах спастичних кінцівок за візуально-аналоговою шкалою болю на 12,9±1,02 бала (р<0,05); зменшення вираженості рухового дефіциту в середньому на 1,7±1,0 бал (р<0,05) за шкалою рухового дефіциту (Medical Research Council); показник м’язового тонусу привідних м’язів плеча зменшився на 0,9±0,4 бала (р<0,05), м’язів-згиначів передпліччя на 0,4±0,2 бала (р<0,05) за шкалою Ешворта (Modified Ashworth Scale); оцінка показників моторної функції ураженої кінцівки показала підвищення рухової активності на 15±0,4 бала (р<0,05), до фізичної терапії показник становив 29±0,2 бала (р<0,05), а після – 44,3±0,8 бала (р<0,05) за шкалою Action Research Arm Test; статистичне поліпшення здатності до самообслуговування і функціональності в пацієнтів на 1,2±0,1 бала (р<0,05) за шкалою Ренкіна (Modified Rankin Scale); середня оцінка ходьби та рухливості в пацієнтів підвищилася на 3,7±0,1 бала (р<0,05) за індексом мобільності Рівермід (Rivermead mobility index). Результати експериментального дослідження підтвердили, що алгоритм і зміст програми фізичної терапії з позицій пацієнтоцентричного підходу були ефективними для пацієнтів, які перенесли мозковий ішемічний інсульт, що свідчить про можливість та доцільність щодо їх подальшого використання для постінсультних пацієнтів у післягострий реабілітаційний період.
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2024.1.301153 |
Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: ішемічний інсульт, фізична терапія, пацієнтоцентричність, терапевтичні вправи, функціональність; ischemic stroke, рhysical therapy, patient-centeredness, therapeutic exercises, functionality |
Subjects: | Physiotherapy |
Divisions: | University periodicals > Medical perspectives |
Depositing User: | Ирина Медведева |
Date Deposited: | 16 Jul 2024 10:18 |
Last Modified: | 16 Jul 2024 10:18 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9026 |
Actions (login required)
View Item |