Росицька, О.А. (2024) Алгоритм діагностики зворотних нейрокогнітивних розладів в межах компетенцій лікарів амбулаторної практики. Перспективи та інновації науки (Серія «Психологія», Серія «Педагогіка», Серія «Медицина»), 42 (8). pp. 1121-1133. ISSN 2786-4952 (Online)
Text
АЛГОРИТМ ДІАГНОСТИКИ ЗВОРОТНИХ НЕЙРОКОГНІТИВНИХ.pdf Download (511kB) |
Abstract
Офіційні статистичні дані щодо справжньої поширеностідеменції в Україні, на жаль, відсутні. При виявленні когнітивних порушень(деменції) у пацієнтів діагностичний алгоритм та ведення пацієнта йде увідповідності до чинного наказу МОЗ України №736 від 19.07.2016 року [1].Центр громадського здоров’я МОЗ України (https://phc.org.ua/news/vchasnelikuvannya-demencii-upovilnyue-ii-rozvitok-de-bezoplatno-otrimati-liki) надаєособливого соціального значення проблемі психічного здоров’я українців.Підтвердженням цього є розроблена і впроваджена Всеукраїнська програма зментального здоров’я «Ти як?», що була ініційована першою леді ОленоюЗеленською, та імплементація глобальної програми ВООЗ mhGAP (MentalHealth Gap Action Programme), що спрямована на підвищення доступу до послугз охорони психічного здоров’я шляхом залучення медпрацівників первинноїланки медичної допомоги до надання послуг Офіційні статистичні дані щодо справжньої поширеностідеменції в Україні, на жаль, відсутні. При виявленні когнітивних порушень(деменції) у пацієнтів діагностичний алгоритм та ведення пацієнта йде увідповідності до чинного наказу МОЗ України №736 від 19.07.2016 року [1].Центр громадського здоров’я МОЗ України (https://phc.org.ua/news/vchasnelikuvannya-demencii-upovilnyue-ii-rozvitok-de-bezoplatno-otrimati-liki) надаєособливого соціального значення проблемі психічного здоров’я українців.Підтвердженням цього є розроблена і впроваджена Всеукраїнська програма зментального здоров’я «Ти як?», що була ініційована першою леді ОленоюЗеленською, та імплементація глобальної програми ВООЗ mhGAP (MentalHealth Gap Action Programme), що спрямована на підвищення доступу до послугз охорони психічного здоров’я шляхом залучення медпрацівників первинноїланки медичної допомоги до надання послуг пацієнтам із психічнимирозладами (www.umj.com.ua/uk/novyna-242726-programa-mhgap-shho-vonadaye-likaryam-pervinki).Проблема пацієнтів з деменцією є актуальною в медичних практикахсвіту та України. Деменція є сьомою основною причиною смерті серед усіхзахворювань і однією з головних причин інвалідності та побутової соціальноїзалежності серед людей похилого віку в усьому світі. [2]У відповідності до останньої клінічної настанови з медичної допомогипри деменції 2023 р., деменція - це не діагноз, а загальний термін, щовикористовується для визначення втрати пам'яті, мови, здатності вирішуватипроблеми та інших здібностей до мислення, що є досить серйозними ізаважають повсякденному життю. В той же час, деменція у Діагностичному та статистичному посібнику з психічних розладів (DSM-5-TR, 2022 р.) трак-тується як основний нейрокогнітивний розлад, що є клінічним синдромом, тавизначається прогресуючим зниженням однієї чи кількох складових когнітивних функцій відносно преморбідного функціонального рівня людини. Рекомендації DSM-5-TR (2022) дозволяють клініцисту проводити діагностику нейрокогнітивних розладів – від легких до виражених, де саме вираженийнейрокогнітивний розлад (НКР) здебільшого є синонімом деменції. [2,4,6,11]У відповідності до даних літератури, в деяких розвинених країнах маємісце не лише зростання рівнів захворюваності на деменцію, але й молодшаєвік старту означеного патологічного стану в суспільстві. Хоча найбільшчастим фактором ризику розвитку тієї чи іншої форми НКР вважають похилийвік, серед предиктів НКР особливе значення мають ті, що модифікуються,зокрема стан серцево-судинної системи, фізична активність, дієта і навітьрівень освіти. В рутинній лікарській практиці ведення цих пацієнтів можутьбути проконтрольовано, і тим самим, клініцист може впливати на перебігрозвитку когнітивних порушень. Слід зазначити, що такі стани, як черепно-мозкова травма в анамнезі, навіть у легкій формі, пов'язані з дворазовимзбільшенням ризику виникнення НКР, в тому числі у більш молодому віці.Частка досліджень доводить вплив особистісних факторів (погана якість сну,надмірне вживання алкоголю, депресія, порушення слуху та інші), щодопідвищення ризику розвитку деменції. Однак цей взаємозв'язок є складним іпов'язаний з іншими супутніми захворюваннями та соціальнимидетермінантами здоров'я [2, 10 ].Таким чином, деменція характеризується погіршенням когнітивнихфункцій, має прогресуючий або постійний перебіг, з часом впливає на якістьжиття пацієнта та його родичів. Існує велика кількість різноманітних причин,що індукують формування когнітивних порушень та деменції у пацієнтів і зарізними оцінками до 23% випадків ці зміни є оберненими, що відповідаєдефініції зворотних нейрокогнітивних розладів [1,5], що і обумовило мету тасутність даної роботи щодо пошуку алгоритму діагностики зворотних нейрокогнітивних розладів в межах компетенцій лікарів амбулаторної практики.
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.52058/2786-4952-2024-8(42)-1121-1133 |
Uncontrolled Keywords: | синдром когнітивних порушень, зворотний нейрокогнітивний розлад, зворотна деменція, діагностика, алгоритм дій, сімейна медицина |
Subjects: | Family Medicine |
Divisions: | Departments > Department of Internal Medicine |
Depositing User: | Аліна Чеботарьова |
Date Deposited: | 12 Sep 2024 08:56 |
Last Modified: | 12 Sep 2024 08:56 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9082 |
Actions (login required)
View Item |