Примаченко, В.І. (2025) Методики моделювання ожиріння в експерименті на тваринах (аналітичний огляд літератури. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (2). pp. 4-12. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
|
Text
Методики моделювання ожиріння в експерименті на тваринах (аналітичний огляд літератури).pdf Download (472kB) |
Abstract
Метою дослідження було ознайомитися з найефективнішими експериментальними моделями ожиріння, які використовувалися протягом багатьох років для вивчення цього стану у тварин, а також з моделями, які є найбільш наближеними до ожиріння в людей. У статті проаналізовано сучасну наукову літературу щодо використання різних моделей для вивчення найактуальнішої та найпоширенішої медичної проблеми сьогодення – ожиріння. Проведено огляд літератури й аналітичний аналіз та узагальнення даних наукової літератури, що дало змогу розглянути різні моделі ожиріння, які найчастіше використовуються в експериментальних дослідженнях науковців. Зі зростанням індексу маси тіла i виникненням морбідного ожиріння в організмі людини виявляються патологічні модифікації в усіх органах та системах: неалкогольна жирова хвороба печінки, метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу, інсулінорезистентність, дисліпідемія, серцево-судиннi патології, різні види ракy внутрішніх органів, психічні захворювання та іншi. Експериментальні моделі ожиріння на дослідних тваринах дозволяють поглибити знання про розвиток та прогресування цього захворювання, що може розширити сучасні уявлення про механізми його формування, встановити основні патоморфологічні прояви, можливі ускладнення та оптимізувати нові підходи до діагностики та лікування ожиріння. Проте в сучасній науковій літературі все ще відкритим залишається питання поліпшеного адекватного підбору моделі ожиріння в дослідженнях на тваринах, отримані результати якої можна екстраполювати на людину. На сьогоднішній день ні одна модель на тваринах не може відображати весь повний спектр хвороб та метаболічні порушення, які виникають і пов’язані з ожирінням у людей. Жирова хвороба печінки являє собою спектр безперервних захворювань, які пов’язані з ожирінням: цукровий діабет 2 типу, інсулінорезистентність, гіперліпідемія. Велика кількість сучасної наукової літератури засвідчує дослідження науковців про прогресування простого стеатозу до неалкогольного стеатогепатиту, а також до фіброзу та насамкінець до гепатоцелюлярної карциноми. За останні 5-10 років науковцями описані найбільш часто використовувані на тваринах моделі жирової хвороби печінки: генетичні, хімічні, дієтичні та інші. Однак механізми, які лежать в основі патогенезу ожиріння та пов’язаних з ним хвороб, залишаються не до кінця вивченими, та на цей час у науковій літературі є мало доступних ефективних терапевтичних підходів. Велика кількість різних моделей ожиріння на тваринах була розроблена та описана науковцями для вивчення патофізіології неалкогольної жирової хвороби печінки. У наукових джерелах вказано на їх переваги й недоліки, а також надано рекомендації дослідникам для вибору відповідних моделей тварин
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2025.2.333079 |
| Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: ожиріння, модель захворювання, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, щури, глутамат натрію, дієта; obesity, disease model, metabolic syndrome, non-alcoholic fatty live disease, rats, monosodium glutamate, diet |
| Subjects: | Theoretical medicine |
| Divisions: | University periodicals > Medical perspectives |
| Depositing User: | Ирина Медведева |
| Date Deposited: | 09 Apr 2026 09:44 |
| Last Modified: | 09 Apr 2026 09:44 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9795 |
Actions (login required)
![]() |
View Item |


