Шлуночкові аритмії, що виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинної перкутанної коронарної інтервенції, та їх прогностична цінність

Баган, У.Р. and Ковальчук, Р.А. and Світлик, Г.В. (2025) Шлуночкові аритмії, що виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинної перкутанної коронарної інтервенції, та їх прогностична цінність. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives), ххiх (3). pp. 68-77. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)

[img] Text
68-77.pdf

Download (2MB)
Official URL: https://medpers.dmu.edu.ua/

Abstract

Реперфузійна терапія в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST значно зменшила частоту виникнення шлуночкової тахікардії і фібриляції шлуночків, однак такі аритмії все ж виникають у 6-8% хворих, створюючи загрозу для їхнього життя. Метою дослідження стало з’ясування характеру шлуночкових аритмій, які виникають у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST упродовж першої доби після первинного черезшкірного коронарного втручання, та їх прогностичної цінності щодо виникнення ускладнень на стаціонарному етапі лікування. До дослідження залучено 82 хворих (середній вік – 62,4±10,2 року; чоловіків – 69,23 (58,6-78,92)%, жінок – 30,77 (21,08-41,4)%). Упродовж 24 годин після стентування інфарктопов’язаної коронарної артерії усім пацієнтам проведено добовий моніторинг електрокардіограми. Перебіг захворювання аналізували з урахуванням наявних чинників ризику – артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, перенесеного COVID-19 та ожиріння. Шлуночкові порушення ритму були представлені переважно передчасними скороченнями. Достовірно частіше виникали вони в пацієнтів з артеріальною гіпертензією (883,71 (96,0;986,0); р=0,02; р=0,03; р=0,02, порівняно з пацієнтами з COVID-19 в анамнезі, цукровим діабетом й ожирінням відповідно) та перенесеним COVID-19 (711,3 (125,0;846,5); р=0,01; р=0,04, порівняно з хворими з цукровим діабетом та ожирінням відповідно). Реєструвались ізольовані передчасні шлуночкові комплекси, пари, триплети, а в пацієнтів з артеріальною гіпертензією та перенесеним COVID-19 – бігемінії, тригемінії, шлуночкові екстрасистоли «R на T»; у цих же хворих спостерігались «пробіжки» шлуночкових екстрасистол та епізоди нестійкої мономорфної і навіть поліморфної шлуночкової тахікардії – Torsades de pointes (за умови поєднання вказаних чинників ризику); переважно в цих пацієнтів на госпітальному етапі виникали ускладнення, зокрема фібриляція шлуночків та асистолія, з раптовою зупинкою кровообігу. Отримані результати є свідченням електричної нестабільності міокарда і вказують, що, разом з реваскуляризацією, пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST вимагають оптимізації медикаментозної терапії. Застосування в складі комплексного лікування внутрішньовенних бетаблокаторів запобігало появі загрозливих для життя шлуночкових аритмій на стаціонарному етапі лікування

Item Type: Article
Additional Information: DOI: 10.26641/2307-0404.2024.3.313516
Uncontrolled Keywords: Ключові слова: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, фактори ризику, первинне черезшкірне коронарне втручання, добовий моніторинг електрокардіограми, шлуночкові аритмії, прогностична цінність4 acute myocardial infarction with ST-segment elevation, risk factors, primary percutaneous coronary intervention, daily electrocardiogram monitoring, ventricular arrhythmias, prognostic value
Subjects: Cardiology
Divisions: University periodicals > Medical perspectives
Depositing User: Ирина Медведева
Date Deposited: 27 Apr 2026 10:07
Last Modified: 27 Apr 2026 10:07
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9910

Actions (login required)

View Item View Item