Кушта, А.О. and Шувалов, С.М. (2023) Тривале післяопераційне провідникове знеболювання нижньої третини обличчя у хворих з пухлинами ротової порожнини. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (4). pp. 151-159. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
Text
ТРИВАЛЕ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНЕ.pdf Download (808kB) |
Abstract
Біль має цілу низку фізичних, психологічних та соціальних наслідків. Особливого значення больовий синдром набуває у хворих з пухлинами ротової порожнини та ротоглотки в післяопераційному періоді, адже ефективність знеболювання в післяопераційному періоді досі є серйозною проблемою в щелепно-лицевій хірургії. Післяопераційний біль не завжди піддається усуненню, а іноді переходить у хронічну форму. Від вираженого больового синдрому в післяопераційному періоді страждають від 40 до 75% пацієнтів, серед них близько 50% скаржаться на біль середньої та високої інтенсивності. Метою цього дослідження була порівняльна оцінка ефективності нового альтернативного методу тривалого післяопераційного провідникового знеболювання та застосування ненаркотичних анальгетиків у хворих з пухлинами ротової порожнини та ротоглотки в післяопераційному періоді. Дослідження проведено в 48 хворих (38 чоловіків та 10 жінок, середній вік 58,05±12,31 року) з пухлинами ротової порожнини та ротоглотки, які розподілені на дві групи залежно від методу післяопераційного знеболювання. В основній групі (22 хворі) біль усували тривалим післяопераційним провідниковим знеболюванням. У контрольній групі (26 хворих) знеболювання проводили ненаркотичними аналгетичними засобами. Для контролю ефективності знеболювання застосовували візуально-аналогову шкалу, оцінювали тривалість знеболювання, прояв дисфагії на 1, 3 та 10-й день після операції та подібні ефекти. На 10-ту добу при застосуванні тривалого післяопераційного провідникового знеболювання спостерігалась позитивна динаміка до зниження больового синдрому (2,0±0,63), на відміну від застосування препаратів загальної дії (p<0,05). У процесі застосування тривалого післяопераційного провідникового знеболювання було відмічено, що аналгетичний ефект збільшується від блокади до блокади. У 80% пацієнтів основної групи ІІ-IVа стадій акт ковтання на 10-ту добу майже відновлюється, лише у 2 хворих спостерігається 2 ступінь дисфагії (p<0,05). Установлено перевагу запропонованого методу в адекватності та тривалості аналгезії, меншій частоті побічних ефектів – 9,1% та 23,3% відповідно та відновленні акту ковтання (p<0,05). Техніка тривалого післяопераційного провідникового знеболювання дозволяє зменшити інвазивність маніпуляції.
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2023.4.294211 |
Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: рак ротової порожнини, знеболювання, візуально-аналогова шкала, дисфагія; oral cavity cancer, analgesia, visual analog scale, dysphagia |
Subjects: | Surgical Dentistry Anesthesiology |
Divisions: | University periodicals > Medical perspectives |
Depositing User: | Ирина Медведева |
Date Deposited: | 03 May 2024 09:09 |
Last Modified: | 03 May 2024 09:09 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8889 |
Actions (login required)
View Item |