Віддалені наслідки черепно-мозкового травматизму у гравців в хокей з шайбою

Секретний, В.А. and Неханевич, О.Б. (2020) Віддалені наслідки черепно-мозкового травматизму у гравців в хокей з шайбою. Вісник проблем біології і медицини = Bulletin of problems biology and medicine, Вип. 2 (156). pp. 328-332. ISSN 2077-4214 (Print), 2523-4110 (Online)

Text Віддалені наслідки черепно-мозкового травматизму у гравців в хокей з шайбою.pdf Download (206kB)

Abstract

Контактні види спорту (футбол, хокей, бокс, змішані єдиноборства, регбі та американський футбол) відносяться до видів спорту з великою частотою травматичних пошкоджень ГМ. Але значна частина спортсменів контактних видів спорту отримують СМС під час ігрової кар’єри, що є нижчими за поріг клінічного діагнозу струсу або залишаться поза увагою. Найбільш важким кумулятивним наслідком СМС є хронічна травматична енцефалопатія (ХТЕ). ХТЕ є прогресуючим нейродегенеративним захворюванням, що супроводжується руховими, психологічними та когнітивними розладами. ХТЕ на сьогоднішній день має високий резонанс у світовій науці через випадки суїциду серед спортсменів. Не дивлячись на те, що дана патологія вивчається вже майже 100 років, діагноз ХТЕ можна поставити лише після аутопсії. Саме тому вивчення широкого спектру клінічних проявів ХТЕ займає важливу роль. Ретроспективно нами було проведено тестування 20 колишніх гравців у хокей з шайбою, що мали мінімум 1 СМС. В програмі анкетування вони пройшли тестування когнітивних функцій у вигляді стандартизованих тестів ММSE та «малювання годинника». Результати аналізу показали статистично значиме зниження когнітивних функцій за тестом MMSE при збільшенні СМС більше за 1 протягом спортивної кар’єри. Також ми отримали зниження показника когнітивних функцій за тестом MMSE в залежності від факту госпіталізації спортсмена. Статистично даних про взаємозв’язок між віком та вираженістю порушень когнітивних функцій виявлено не було. Контактные виды спорта (футбол, хоккей, бокс, смешанные единоборства, регби и американский футбол) относятся к видам спорта с большой частотой травматических повреждений ГМ. Но значительная часть спортсменов получают СМС во время игровой карьеры, которые часто являются ниже порога клинического диагноза сотрясения или остаются без внимания. Наиболее тяжелый кумулятивный результат СМС – это хроническая травматическая энцефалопатия (ХТЭ). ХТЭ является прогрессирующим нейродегенеративным заболеванием, сопровождающимся двигательными, психическими и когнитивными расстройствами. ХТЭ на сегодняшний день имеет высокий резонанс в мировой науке из-за случаев суицида среди спортсменов. Несмотря на то, что данная патология изучается уже почти 100 лет, диагноз ХТЭ можно поставить только после аутопсии. Именно поэтому изучение широкого спектра клинических проявлений ХТЭ играет важную роль. Ретроспективно нами было проведено тестирование 20 бывших игроков в хоккей с шайбой, имевших минимум 1 СМС. По программе анкетирования они прошли тестирование когнитивных функций в виде стандартизированных тестов ММSE и «рисование часов». Результаты анализа показали статистически значимое снижение когнитивных функций по тесту MMSE при увеличении СМС более 1-ого на протяжении спортивной карьеры. Также мы получили снижение показателя когнитивных функций по тесту MMSE в зависимости от факта госпитализации спортсмена. Статистически данных о взаимосвязи между возрастом и выраженностью нарушений когнитивных функций выявлено не было. Contact sports (football, hockey, boxing, mixed martial arts, rugby and American football) are sports with high frequency of traumatic brain injuries (TBI). But a significant part of sports related concussions (SRC) are below the level of clinical diagnosis of SRC or are unnoticed. The most severe cumulative consequence of SRC is chronic traumatic encephalopathy (CTE). CTE is a progressive neurodegenerative disease accompanied by motor, psychological and cognitive disorders. Today, CTE widely resonates in the science world due to suicides among famous athletes. Despite the fact that this disease has been studied for almost 100 years, the diagnosis of CTE can be made only after autopsy. That is why the study of a wide range of clinical manifestations of CTE plays an important role. The aim of the study. To establish long-term cognitive consequences of TBI in ice hockey players. Object and methods of research. Retrospectively, we tested retired 20 ice hockey players (17 men and 3 women). All the players were winners of the Ukrainian Ice Hockey Championship and members of the national teams of Ukraine. The average age is 34 ± 9.4 years, the youngest of them is 21 years old, the oldest is 51 years old. Also, players were divided into age groups: 18-28 years, 29-38 years, 39 and older. All athletes had at least one SRC (7 athletes had 1 SRC, 2 SRC – 3 athletes, 3 SRC – 6 athletes, 4 and more – 4 athletes). 7 hockey players were hospitalized after having had SRC (which indicates the severity of SRC). All athletes completed a questionnaire with their team doctor, which included: passport part, sports history, history of SRC, a mini mental scale evaluation (MMSE) and «the clock drawing test». Results. Dividing athletes into groups according to the number of SRC received during their professional career, we compared their MMSE result. The results of the analysis showed a statistically significant decrease in the value of MMSE with an increase in SRC more than 1 during a sports career. Thus, in the group with 1 SRC the value of MMSE was 28.7 (1.38) points, while in the group with 2 or more SMS it was equal to 26.7 (1.15) points (p <0.05). While analyzing the level of MMCE, depending on the sports specialization in hockey, statistically significant differences were found. Therefore, MMSE goalkeepers scored 26.6 (0.6) points, strikers – 27.8 (0.4) points, defenders – 28.2 (0.7) points (p <0.05). In addition, the fact of hospitalization indicates clinically significant severity of a history of SRC. Having retrospectively collected data on hospitalization of hockey players after SRC, there was also a decrease in the value of MMSE in those with a history of hospitalization. Thus, in the group of people with hospitalization MMSE was 27.1 (1.39) points, without hospitalization – 27.9 (1.7). An analysis of the relationship between age groups and the nature of cognitive impairment has also been made. No statistically significant data was found, indicating no relationship between age and severity of cognitive impairment. Significant statistic connection (n = 20, correlation coefficient rs = – 0.40; p <0.05) has been found between the number of SRC and the indicator and MMSE test and between number of SRC and «the clock drawing test» (n = 20, correlation coefficient rs = – 0.10; p <0.05). These data suggests that the amount of SRC affects cognitive functions. Conclusions. Our study has outlined connection between cognitive impairment in ice-hockey players and SRC. Despite the fact that the world literature emphasizes the importance of cognitive testing both to guide athletes before and after SRC, and to assess the long-term effects of SC, there is no one diagnostic protocol and it requires unification and mandatory inclusion in the diagnostic program for the athlete who had SRC.

Item Type:	Article
Additional Information:	DOI 10.29254/2077-4214-2020-2-156-328-332
Uncontrolled Keywords:	хокей з шайбою, струси мозку у спорті, хронічна травматична енцефалопатія, когнітивні порушення; хоккей с шайбой, сотрясения мозга в спорте, хроническая травматическая энцефалопатия, когнитивные нарушения; ice hockey, sports related concussion, chronic traumatic encephalopathy, cognitive impairment.
Subjects:	Physical rehabilitation, Sports Medicine
Divisions:	Departments > Department of Physical Rehabilitation, Sports Medicine and valeologii
Depositing User:	Елена Шрамко
Date Deposited:	27 Aug 2020 14:21
Last Modified:	24 Dec 2021 11:33
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5644

Actions (login required)

View Item