Ефективність фізичної реабілітації пацієнтів із наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок

Неханевич, О.Б. and Канюка, Є.В. and Бакуридзе-Маніна, В.Б. and Волошко, М.С. and Чернігівська, С.А. and Забара, О.Ю. (2019) Ефективність фізичної реабілітації пацієнтів із наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок. Український вісник медико-соціальної експертизи, № 3-4 (33-34). pp. 40-45. ISSN 2224-0454

Text Visnyk_MSE_3-4_2019-40-45.pdf Download (244kB)

Abstract

Мета роботи: дослідити ефективність розробленої методики лікувальної фізкультури, що додатково включала дозовану мобілізацію в іммобілізаційному періоді та колове навантаження у функціональному періоді; встановити найбільш значущі чинники, що зумовили позитивний результат відновного лікування у пацієнтів із наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок (ДВВК). Матеріали та методи. Дослідження охопило 156 осіб, середнім віком (37,4 ± 1,3) років, із травмами дистальних відділів верхніх кінцівок (ДВВК), які проходили курс реабілітації. Проведено оцінку суб’єктивних показників стану психоемоційної сфери цих пацієнтів за допомогою психологічних і соціологічних опитувальників, зокрема за допомогою анкети, розробленої нами для вимірювання та аналізу впливу компонентів на результат відновного лікування. Статистичну обробку отриманих даних здійснено загальноприйнятими методами. Результати. Наприкінці лікування за показниками «активність» і «настрій» було встановлено статистично значущу різницю між основною А та контрольною В підгрупами спостереження, при цьому більш позитивні результати відмічалися саме в основній підгрупі А (р < 0,05). Так, в основній підгрупі А показник «самопочуття» збільшився у 2,03 разу проти 1,9 — у контрольній підгрупі Б. Показник «активність» в основній підгрупі А збільшився у 5,5 разу проти 4,8 — у контрольній підгрупі Б. В основній підгрупі А упродовж лікування була зафіксована краща динаміка за показником «настрій» (у 2,7 разу порівняно з контрольною підгрупі Б, де— у 2,6 разу), проте вона не досягла статистично значущої різниці (р > 0,05). Висновки. Застосування розробленої методики лікувальної фізкультури покращило медико-соціальні результати реабілітації. Найбільш значущими чинниками для пацієнтів із наслідками травм дистальних відділів верхніх кінцівок, які зумовили успіх відновного лікування були: «оперативне лікування», «функціонування кінцівки», «післяопераційна реабілітація», «виконання побутових функцій (прибирання, прання, приготування їжі)», «виконання навичок самообслуговування (одягнутися, умитися, зачесатися, відчинити двері, увімкнути світло)», «больовий синдром». Objective: to investigate the effectiveness of the developed method of therapeutic physical training, which additionally included dosed mobilization in the immobilization period and wheel load in the functional period, to establish the most significant factors that led to the positive result of the re-treatment in patients with consequences of distal upper limb injuries. Materials and methods. The study included 156 individuals, mean age (37.4 ± 1.3) years, with trauma of the distal upper extremity (DUE) who underwent rehabilitation. The subjective indicators of the state of psycho-emotional sphere of these patients were evaluated by means of psychological and sociological questionnaires, including using a questionnaire developed by us to measure and analyze the effects of components on the outcome of a rehab treatment. Statistical processing of the obtained data was carried out by conventional method. Results. The subjective indicators of the state of psycho-emotional sphere of these patients were evaluated by means of psychological and sociological questionnaires, including using a questionnaire developed by us to measure and analyze the effects of components on the outcome of a rehab treatment. Statistical processing of the obtained data was carried out by conventional methods. Thus, in the main group A the index of «well-being» increased by 2.03 times, against 1.9 times — in control group B. The indicator «activity» in the main group A increased by 5.5 times, against 4.8 times — in control group B. In the main group A, during the treatment, better dynamics was recorded in the mood indicator, 2.7 times than in control group B2.6 times, but it did not reach statistically significant difference (p > 0.05). Conclusions. The application of the developed method of therapeutic physical culture improved the medical and social results of rehabilitation. The most significant factors for patients with sequelae of distal injuries of the upper extremities, which led to the success of rehabilitation were: «operative treatment», «functioning of the limb», «postoperative rehabilitation», «performing household functions (cleaning, washing, cooking)», «self-care skills (dress, wash, comb, open the door, turn on the light)», «pain syndrome».

Item Type:	Article
Uncontrolled Keywords:	травми верхньої кінцівки, фізична реабілітація, дозована мобілізація, колове навантаження; травмы верхней конечности, физическая реабилитация, дозированная мобилизация, круговые нагрузки; upper limb injuries, physical rehabilitation, dosed mobilization, wheel load, hands injuries.
Subjects:	Physical rehabilitation, Sports Medicine Medical and social rehabilitation
Divisions:	Departments > Department of Physical Rehabilitation, Sports Medicine and valeologii
Depositing User:	Елена Шрамко
Date Deposited:	24 Nov 2020 14:23
Last Modified:	24 Nov 2020 14:23
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/5985

Actions (login required)

View Item