Храмцова, В.В. and Панина, С.С. (2017) Нарушение идентичности и социально-психологическая адаптация больных с заболеванием гепатобилиарной системы. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики = Current issues in pharmacy and medicine: science and practice, Т. 10 (№ 3). pp. 349-354. ISSN 2306-8094
![[img]](http://repo.dma.dp.ua/style/images/fileicons/text.png) |
Text
apfimntp_2017_10_3_20.pdf Download (313kB) |
Abstract
Переживание негативного телесного опыта через осложнения заболевания и инвалидность рассматривается как трудная жизненная ситуация. Успешность адаптации, приверженность к лечению и сотрудничеству с врачом зависят от личностных особенностей, которые определяют поведенческие репрезентации. Цель работы – исследовать структуру идентичности и механизмы социально-психологической адаптации больных с заболеванием гепатобилиарной системы. Материалы и методы. Обследовано 75 больных с диффузными заболеваниями печени – хроническим гепатитом преимущественно вирусной этиологии (36 человек) и циррозом печени (39 человек). Использованы клинический, эмпирический (полуструктурированное перекрестное интервью «больной – врач», «больной – психолог»; диагностика личностных особенностей, структуры идентичности, социально-психологических компонентов адаптации), клинико-психологический, математический методы. Выделено 3 ведущих личностных профиля. Результаты. Для лиц с дисгармоничным развитием личности характерны нарушения в области становления и развития идентичности. Фрагментация, невозможность личностной интеграции и сильная проницаемость для среды способствуют социально-психологической дезадаптации. Совладание направлено на сохранение проблемной ситуации и заострение внутриличностного конфликта. Для лиц с трудностями к приспособлению личности характерно нарушение деятельностного взаимодействия с окружающим миром, запрет на собственную Я-идентичность. Социальная адаптация часто нарушается вследствие неустойчивости в эмоционально-волевой сфере и выборе малоадаптивных стратегий преодоления. У лиц с подавлением агрессивных импульсов определяются затруднения формирования подлинного «Я» и идентичности. Адаптивность носит дискретный характер. С возрастанием психического стресса повышается вероятность выбора малоадаптивных стратегий преодоления. Выводы. При составлении программ психокоррекции и медикаментозном лечении лиц с заболеванием гепатобилиарной системы необходимо учитывать наличие диффузной идентичности и нарушений социально-психологической адаптации. Переживання негативного тілесного досвіду через ускладнення захворювання та інвалідність розглядаються як важка життєва ситуація. Успішність адаптації, прихильність до лікування та співпраці з лікарем залежать від особистісних особливостей, що визначають поведінкові репрезентації. Мета роботи – дослідити структуру ідентичності та механізми соціально-психологічної адаптації пацієнтів із захворюваннями гепатобіліарної системи. Матеріали та методи. Обстежили 75 хворих із дифузними захворюваннями печінки – хронічним гепатитом переважно вірусної етіології (36 осіб) і цирозом печінки (39 осіб). Використано клінічний, емпіричний (напівструктуроване перехресне інтерв’ю «хворий – лікар», «хворий – психолог»; діагностика особистісних особливостей, структури ідентичності, соціально-психологічних компонентів адаптації), клініко-психологічний, математичний методи. Виділено 3 провідних особистісних профілі. Результати. Для осіб із дисгармонійним розвитком особистості властиві порушення в області становлення та розвитку ідентичності. Фрагментація, неможливість особистісної інтеграції та сильна проникність для середовища сприяють соціально-психологічній дезадаптації. Подолання спрямовано на збереження проблемної ситуації та загострення внутрішньоособистісних конфліктів. Для осіб із труднощами до пристосування особистості притаманне порушення діяльнісної взаємодії з довкіллям, заборона на власну Я-ідентичність. Соціальна адаптація часто порушується внаслідок нестійкості в емоційно-вольовій сфері та виборі малоадаптивних стратегій подолання. В осіб із придушенням агресивних імпульсів визначаються труднощі формування справжнього «Я» та ідентичності. Адаптивність має дискретний характер. Зі зростанням психічного стресу підвищується ймовірність вибору малоадаптівних стратегій подолання. Висновки. Під час складання програм психокорекції та медикаментозного лікування осіб із захворюванням гепатобіліарної системи необхідно враховувати наявність дифузної ідентичності, порушень соціально-психологічної адаптації. Negative bodily experience due to health complications and disability is perceived as a difficult life situation. The success of adaptation, commitment to treatment and cooperation with a doctor depend on the personality characteristics that define behavioral representations. Aim. Investigate the structure of identity and mechanisms of social-psychological adaptation of patients with the hepatobiliary system disease. Contingent and methods. 75 patients with a diffuse liver disease – chronic hepatitis, mostly of viral etiology (36 people) and liver cirrhosis (39 patients) have been examined. We have applied clinical, clinical-psychological, mathematical and empirical methods, semi-structured cross-interviews (“patient-doctor”, “patient-psychologist”), diagnostics of personal characteristics, identity structure, social-psychological components of adaptation. Three leading personality profiles have been highlighted. Results. Persons with a disharmonious personality development are characterized by disorders in the area of identity formation and development. Fragmentation, the impossibility of personal integration and severe penetrability from the environment contribute to socialpsychological maladjustment. The coping is aimed at preserving the problem situation and intensifying the intrapersonal conflict. For persons with difficulties in the adaptation of the personality, a violation of activity interaction with the surrounding world is characteristic, a ban on one’s self-identity. Social adaptation is often disrupted due to instability in the emotional-volitional sphere and choosing low-adaptive coping strategies. Genuine “I” and identity formation is impeded for the individuals suppressing aggressive impulses. Adaptability tends to be discrete. With mental stress increasing, the likelihood of choosing low-adaptive coping strategies increases. Conclusions. When drafting psycho-correction programs and medical treatment of people with a hepatobiliary disease, it is necessary to take into account the presence of diffuse identity and violations of social-psychological adaptation.
| Item Type: | Article |
|---|---|
| Additional Information: | https://doi.org/10.14739/2409-2932.2017.3.113625 |
| Uncontrolled Keywords: | социальная адаптация, социальная дезадаптация, психологическая адаптация; соціальна адаптація, соціальна дезадаптація, психологічна адаптація; social adjustment, anomie, psychological adaptation. |
| Subjects: | Internal Medicine Medical psychology |
| Divisions: | Departments > Department of Internal Medicine 3 (formerly - hospital therapy 2) |
| Depositing User: | Елена Шрамко |
| Date Deposited: | 07 Apr 2021 13:21 |
| Last Modified: | 07 Apr 2021 13:21 |
| URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/6408 |
Actions (login required)
 |
View Item |
