Григорець, Д.К. and Плеш, І.А. (2025) Оцінка ефективності щоденника моніторингу симптомів серцевої недостатності в пацієнтів в амбулаторних умовах. Медичні перспективи = Medicni perspektivi (Medical perspectives) (1). pp. 39-46. ISSN 2307-0404 (print), 2786-4804 (online)
![]() |
Text
39-46.pdf Download (1MB) |
Abstract
Основними факторами ризику розвитку серцевої недостатності, крім основного захворювання, вважаються літній вік, чоловіча стать, коморбідність, недостатнє самообслуговування і самоконтроль вдома. Метою дослідження є оцінювання впливу «Щоденника моніторингу симптомів серцевої недостатності» на поведінку самообслуговування в пацієнтів з діагностованою гіпертензивною хворобою серця із серцевою недостатністю в амбулаторних умовах. Нами обстежено 110 пацієнтів з ознаками серцевої недостатності. Всі респонденти були розподілені порівну на контрольну та основну групи, віком 60-96 років. Індекс самообслуговування визначали за шкалою The Self-Сare of Heart Failure Index, запропонованою Dr. Barbara Riegel, 2019, версії 7.2. При пороговому граничному балі шкали менше 70 пацієнти контрольної групи демонстрували неналежне самообслуговування (58,77±4,23 бала) з тенденцією до випадків повторної (ранньої) госпіталізації (менше 75 балів). Низький рівень поведінки за показниками середньоїзагальної кількості балів (41,90±4,26) мали 87,2% пацієнтів за всіма трьома сферами самообслуговування: підтримки самообслуговування, сприйняття симптомів й управління самообслуговуванням (41,69±4,88; 43,42±3,60; 40,63±4,31 відповідно). Пацієнти основної групи повідомили про покращення в усіх сферах самообслуговування порівняно з початковим рівнем після 30 днів ведення «Щоденника моніторингу симптомів/ознак серцевої недостатності» та дотримання рекомендацій. Основна група продемонструвала належне самообслуговування (70,05±3,49 бала) за всіма трьома сферами самообслуговування. Середній і високий рівень поведінки мали 82,7% пацієнтів із загальною середньою кількістю балів 91,08±4,93 у всіх сферах самообслуговування, так і в кожній зі сфер (54,54% пацієнтів у сфері підтримки самообслуговування набрали 88,53±5,09 бала; 52,62% пацієнтів у сфері сприйняття симптомів – 90,72±5,37 бала; 50,91% пацієнтів у сфері управління самообслуговування – 94,00±4,33 бала), що є хорошим прогностичним показником. З метою продовження якісного життя пацієнтів із серцевою недостатністю, обмеження частоти повторних звернень до кардіолога поліклініки потрібно запровадити «Щоденник моніторингу симптомів серцевої недостатності» для оцінювання рівня поведінки самообслуговування в амбулаторних умовах
Item Type: | Article |
---|---|
Additional Information: | DOI: 10.26641/2307-0404.2025.1.325241 |
Uncontrolled Keywords: | Ключові слова: серцева недостатність, індекс самообслуговування, самоконтроль, безперервний медсестринський догляд; heart failure, self-care index, self-monitoring, continuous nursing care |
Subjects: | Cardiology |
Divisions: | University periodicals > Medical perspectives |
Depositing User: | Ирина Медведева |
Date Deposited: | 14 Apr 2025 08:12 |
Last Modified: | 14 Apr 2025 08:12 |
URI: | http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/9348 |
Actions (login required)
![]() |
View Item |