Ефективність контролю болю при запальних захворюваннях суглобів шляхом використання ін’єкційної форми мелоксикаму

Курята, О.В. and Сіренко, О.Ю. and Лисунець, Т.К. (2017) Ефективність контролю болю при запальних захворюваннях суглобів шляхом використання ін’єкційної форми мелоксикаму. Неврология и нейрохирургия. Восточная Европа, 7 (№ 2). pp. 194-203.

[img]
Preview
Text
Локсидол статья Курята.pdf

Download (1MB) | Preview

Abstract

Мета дослідження: оцінити ефективність та безпечність короткотривалої ін’єкційної терапії мелоксикамом у хворих з больовим синдромом в суглобах внаслідок ревматологічних захворювань. Матеріали та методи. У дослідження включено 30 пацієнтів з больовим синдромом на тлі ревматоїдного артриту, остеоартозу з явищами синовіїту, серонегативної артропатії (медіана віку 52,7 [45,3; 56,9] років). Першу групу склали 16 хворих, що отримували НПЗП до початку спостереження та розцінені з боку пацієнта та лікаря як неефективні, другу – 14 хворих, що не отримували НПЗП впродовж останніх 2 тижнів до моменту включення у дослідження. Усім хворим було проведено загально клінічне обстеження, оцінка інтенсивності болю за ВАШ в стані спокою та при фізичному навантаженні, загальне та біохімічне дослідження крові з визначенням ШОЕ, ревматоїдного фактору, С-реактивного протеїну; рентгенографія уражених суглобів з визначенням рентген-стадії захворювання. Клініко-лабораторні дослідження проводили перед початком терапії та після 3-денного лікування ін’єкційною формою мелоксикаму в дозі 15 мг/1,5 мл на добу (препарат Локсидол, World Medicine, Румунія) з послідуючим пероральним застосуванням в дозі 7,5-15 мг на добу за потребою пацієнта. Результати. На тлі лікування мелоксикамом тривалість ранкової скутості достовірно зменшилася на 31,4 % та 33,9 % відповідно для хворих І і ІІ груп (р < 0,05). Інтенсивність больового синдрому за шкалою ВАШ в спокої, при фізичному навантаженні достовірно знизилась на 44,6 % і 42,0 % (р <0,05) відповідно в порівнянні з вихідними значеннями. Протягом лікування кількість хворих І групи з високою інтенсивністю болю в спокої та при русі достовірно зменшилась серед хворих обох груп з трансформацією в категорію пацієнтів зі слабким болем. Позитивні зрушення з боку зменшення рівня С-реактивного протеїну на тлі призначення 3-добового курсу ін’єкційного мелоксикаму відзначена у 7 (43,8 %) пацієнтів, що отримували попередню терапію НПЗП, та у 6 (42,9 %) пацієнтів з відсутньою попередньою терапією НПЗП. Достовірно більш виражена динаміка зниження СРП відзначалась серед пацієнтів, що попередньо не отримували лікування НПЗП – на 31,5 % (р <0,05), серед хворих І групи – 26,9 % (р <0,05). За період спостереження в обох групах не зареєстровано значущих змін в показниках, що характеризують функцію печінки і нирок, та такі, щоб вимагали зниження дози препарату або його відміни. Позитивний ефект лікування мелоксикамом на думку лікаря відзначено у 22 (63,3 %) хворих, на думку пацієнта - у 20 (66,7 %) хворих: виражений ефект у 9 (40,9 %) та 7 (35 %) відповідно, помірний – у 8 (36,4 %) та 7 (35 %) відповідно. Висновки. Застосування короткотривалої ін’єкційної терапії мелоксикаму при больовому синдромі на тлі ревматичних захворювань сприяє зниженню інтенсивності болю при добрій переносимості та безпечності. Знеболювальний ефект препарату не залежив від наявності попередньої терапії НПЗП, що свідчить про можливість використання препарату як для ініціації лікування, так і переключення в групах з раніш неефективною терапією оральними формами НПЗП.

Item Type: Article
Uncontrolled Keywords: хронічний больовий синдром, ревматичні захворювання, мелоксикам
Subjects: Internal Medicine
Divisions: Departments > Department of Internal Medicine 2 and phthisiology
Depositing User: Анастасия Жигар
Date Deposited: 16 Apr 2018 07:26
Last Modified: 16 Apr 2018 07:26
URI: http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/2621

Actions (login required)

View Item View Item