Persistent genital arousal disorder: clinical, differential diagnostic and care aspects (clinical report)

Ogorenko, V.V. and Kyrychenko, A.H. and Shusterman, T.Y. and Kokashynskyi, V.O. and Tomakh, N.V. (2023) Persistent genital arousal disorder: clinical, differential diagnostic and care aspects (clinical report). Патологія = Pathologia, 20 (1). pp. 94-98. ISSN 2306-8027 (print), 2310-1237 (online)

Text 13_244-22_270216_Ohorenko-et-all.pdf Download (376kB)

Abstract

Persistent genital arousal disorder (PGAD) is a condition of persistent genital arousal, in the absence of a psychological component and organic pathology from the vascular, endocrine and nervous system. The aim of the study is to examine the symptoms, clinical picture, developmental dynamics, risk factors, and treatment for PGAD. Materials and methods. The clinical case of observation of PGAD in a 20-year-old female patient suffering from recurrent depressive disorder is presented. Methods included in clinical, psychopathological and psychodiagnostic examination have been with using the following techniques: Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), Visual Analogue Scales of pain intensity (VAS). Results. As a result of collection of life and disease history, analysis of examination findings by related specialists and additional research methods of patient with PGAD the next diagnosis has been made according to the International Classification of Diseases 10th Revision: Recurrent depressive disorder, current episode of moderate severity with somatic symptoms (F33.11). She has been treated with a number of drugs from the Selective serotonin reuptake inhibitors group and mood stabilizers, the combination of sertraline and lamotrigine appeared the optimal treatment option. The results of the treatment have been satisfactory, the symptoms of PGAD have stopped bothering the patient, the emotional state has improved significantly. Conclusions. The case of the PGAD is presented. Clinical picture of the case turned out to be typical in comparison with the results of other researchers. The peculiarity is the possible association of symptoms with withdrawal of escitalopram. The case confirms the data upon the high suicidal risk in this disorder. The patient’s treatment requires intervention of different medical specialists to rule out organic pathology and using of multidisciplinary approach. Sertraline and lamotrigine appeared effective in the treatment of PGAD. Розлад постійного генітального збудження (англ. Persistent genital arousal disorder, PGAD) – стан безперервного генітального збудження без психологічного компонента збудження й органічної патології з боку судинної, ендокринної та нервової систем. Мета роботи – вивчення симптомів, клінічної картини, динаміки розвитку, факторів ризику та методів лікування розладу постійного генітального збудження. Матеріали та методи. Наведено клінічний випадок власного спостереження розладу постійного генітального збудження в пацієнтки віком 20 років, у котрої діагностовано на рекурентний депресивний розлад. Дослідження передбачало застосування клінічних і психопатологічних методів, здійснення психодіагностичного обстеження з використанням Patient Health Questionnaire-9 (PHQ-9), Generalized Anxiety Disorder-7 (GAD-7), візуальної аналогової шкали інтенсивності болю (ВАШ). Результати. У результаті збору анамнезу життя та захворювання, аналізу висновків обстеження суміжними спеціалістами та даних додаткових методів дослідження встановили діагноз за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду: рекурентний депресивний розлад, поточний епізод помірної тяжкості з соматичними симптомами (F33.11). Пацієнтка отримувала лікування низкою препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та стабілізаторами настрою; оптимальною схемою лікування виявилась комбінація сертраліну та ламотриджину. Результати лікування задовільні, симптоми розладу постійного генітального збудження перестали турбувати пацієнтку, її емоційний стан значно покращився. Висновки. Наведено випадок доволі рідкісного в медицині розладу постійного генітального збудження, клінічна картина якого виявилася типовою порівняно з результатами досліджень інших авторів. Особливість наведеного клінічного випадку розладу постійного генітального збудження полягає в можливій асоціації симптомів зі скасуванням есциталопраму. Цей випадок підтверджує відомості про високий суїцідальний ризик при розладі постійного генітального збудження. Курація пацієнтки потребувала втручання фахівців із різних галузей медицини (неврологія, гінекологія та психіатрія) для виключення органічної патології та забезпечення мультидисциплінарного підходу. Під час лікування цього випадку розладу постійного генітального збудження ефективними виявилися такі препарати, як сертралін і ламотриджин.

Item Type:	Article
Additional Information:	Огоренко, В. В., Кириченко, А. Г., Шустерман, Т. Й., Кокашинський, В. О., & Томах, Н. В. (2023). Розлад постійного генітального збудження: клініка, диференційна діагностика та особливості допомоги (клінічний випадок). Патологія, 20(1), 94–98. https://doi.org/10.14739/2310-1237.2023.1.270216
Uncontrolled Keywords:	PGAD, diagnosis, treatment, care, clinical report; розлад постійного генітального збудження, діагностика, лікування, організація допомоги, клінічний випадок.
Subjects:	Psychiatry
Divisions:	Departments > Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology
Depositing User:	Елена Шрамко
Date Deposited:	05 May 2023 12:48
Last Modified:	05 May 2023 12:48
URI:	http://repo.dma.dp.ua/id/eprint/8358

Actions (login required)

View Item